Ради ВПО почали з’являтися в Україні ще у 2020 році. Це об’єднання громадських активістів, юристів, представників місцевої влади та просто небайдужих людей (часто — з-поміж ВПО), які шукають системні рішення, аби інтегрувати переселенців в приймаючі громади й розв’язати їхні нагальні проблеми.
Першою після початку повномасштабного вторгнення була створена рада ВПО при Чернівецькій міській державній адміністрації. Ми розпитали нашу регіональну координаторку Тетяну Сігаєву про те, як ця рада працює сьогодні і які у неї особливості.
Чернівецька рада ВПО — свого роду унікальна тим, що була створена дуже і дуже швидко. Якщо в інших регіонах України спочатку збирається ініціативна група з місцевих активістів і довго просуває ідею створення консультативно-дорадчого органу при місцевій владі, то в Чернівцях рада ВПО з’явилася практично миттєво.
Чому? Адміністрація міста була надзвичайно зацікавлена в існуванні такої ради та інтеграції ВПО.
«Міська влада правда хотіла, щоб рада діяла, а не просто була створена на папері. Для мене це новий досвід, коли чиновники настільки включені в залучення громадськості до діяльності. Мені здається, в цьому є певна особливість. Вони дуже контактні та намагаються робити все не за процедурою, а за ефективністю. Звісно, певні процедури все ж є — наприклад, для отримання інформації. Проте, якщо можна її перескочити і якось прискорити процес важливих суспільних змін, то вони всіляко нас підтримують у цьому», — зазначає пані Тетяна.
За чотири місяці існування Чернівецька рада ВПО вже створила стратегічний план і потроху рухається до окреслених цілей. Це і розробка житлових програм для переселенців, і релокація бізнесу.
Але є тут і свої проблеми, про які пані Тетяна відверто говорить. Головна мета будь-якої Ради ВПО — розробка системних рішень, що довгостроково б вирішували проблеми ВПО в регіоні. Поки що команді не завжди вдається діяти системно, а не ситуативно.
Представники громадського сектору — а саме вони і є членами ради — звикли знаходити рішення тут і зараз, не вдаючись до довгих обговорень. До прикладу, періодично в шелтерах для ВПО виникають конфлікти між людьми, які там тимчасово проживають.Та замість того, щоб подумати над глобальним розв’язанням цієї проблеми — залученням психологів, медіаторів, які мають досвід роботи з переселенцями, створенням окремої робочої групи, яка буде відповідати за мітигацію конфліктів в місцях компактного поселення — хтось з команди ради ВПО просто приїжджає в конкретний шелтер і розв’язує суперечку. На жаль, практика точкового реагування не вирішує проблему, оскільки такі випадки можуть повторюватися.
«Проте це нормально, так було завжди, бо не всі люди розуміють цінність обговорень, планування, хтось є просто людиною дії з меншим стратегічним баченням, — зазначає Тетяна Сігаєва. — Дехто плутає раду ВПО як консультативно-дорадчий орган і раду ВПО як emergency-групу, яка допоможе дістати ліки чи одяг для переселенців, або «розрулює» конфлікти. Тобто я як людина можу поїхати в шелтер і заспокоїти людей, але як членкиня ради ВПО я маю розробити якесь системне рішення, щоб ці конфлікти більше не виникали. Ось над чим ми працюємо зараз».
Тим не менш, такі випадки не заважають раді піклуватися про ВПО в своєму місті, а навпаки — думати про покращення умов їхнього перебування там.
А ми нагадаємо, що ради ВПО створюються в межах програми «Єднання заради дії», яка реалізується нашим фондом разом з Irex in Ukraine. Сьогодні подібні консультативно-дорадчі органи існують в понад 10 регіонах України, щоб якомога швидше інтегрувати переселенців в їх нові місця проживання і дати їм право голосу.
Хочете створити раду ВПО у своєму регіоні? Пишіть нам, щоб приєднатися до ініціативних груп: [email protected].