Новини
Дата публікації

Децентралізація у новій Верховній Раді: аналіз ініціатив

29 серпня 2019 року розпочала свою діяльність Верховна Рада України ІХ скликання. Перед початком нового року ми проаналізували ключові децентралізаційні ініціативи нового Парламенту за останні 4 місяці. 

Які закони щодо децентралізації ухвалив Парламент?

Від початку роботи Парламент ухвалив наразі один децентралізаційний (урядовий) законопроєкт №2189. Аналіз ключових ідей якого ми робили тут, а прогнозування практичних наслідків тут. Цей закон виключає з подальшого процесу децентралізації обласні ради, тепер процес затвердження перспективних планів повністю переходить під відповідальність держави.

Які законопроєкти перебувають у процесі розгляду?

Серед проголосованих у першому читанні, проте ще не ухвалених у цілому як закони, є два законопроєкти щодо земельних повноважень ОТГ:

– №2194 про передачу земель державної форми власності, що розташовані за межами населених пунктів, до комунальної власності (управління ними пропонується передати відповідним сільським, селищним та міським радам). Ця ініціатива має позбавити Держгеокадастр повноважень на розпорядження земельними ділянками;

– №2280 про комплексне просторове планування територій громад (як у межах, так і за межами населених пунктів). Відповідно до законопроєкту, комплексний план території громади є одночасно і містобудівною документацією і документацією із землеустрою на місцевому рівні. Тобто метою такої ініціативи є  впорядкування містобудівної документації базового рівня та створення можливості стратегічного планування розвитку територій громад не тільки у межах поселень, а й поза ними.

Окрім того, серед зареєстрованих, але досі не розглянутих навіть у першому читанні треба звернути увагу на такі законопроєкти:

– №2554 про вирішення проблеми т. зв. «матрьошок», які через дефекти законодавства про добровільне об’єднання не можуть ні утворити ОТГ, ні приєднатися до вже існуючої ОТГ. «Матрьошка» – це складне територіальне утворення радянського типу, коли жителі певного населеного пункту обирають як свою раду, так і раду більшого міста, до якого вони також відносяться. Таке існує в 14 областях України, Автономній республіці Крим і місті Севастополі. 

Наприклад, Гірник, Червоноград та Соснівка Гірницька селищна рада підпорядкована Червоноградській міській раді (“матрьошка”), м. Соснівка нещодавно було виведене із підпорядкування Червоноградської міської ради шляхом змін меж Сокальського району Львівської області (включення м. Соснівка до складу території Сокальського району).

– №2282 про запровадження інституту громадського контролю за законністю діяльності органів місцевого самоврядування (ОМС), коли громадські організації матимуть право оскаржувати потенційно незаконні рішення місцевих рад у суді. Для таких випадків передбачається скорочений порядок судового розгляду. Насправді такі судові справи є й зараз, але судді часто відмовляють позивачам, навіть не розглянувши питання незаконності акта ОМС, по суті, через формальну відсутність інституту громадського контролю в законах. 

– №2637 про можливість утворення агломерацій як форми співробітництва територіальних громад для спільного планування стратегічного розвитку великого міста і ОТГ, які розташовані поруч із таким містом та інтегровані з ним. Наприклад типовими агломераціями є Львів і суміжні з ним ОТГ, очевидно, що Київ. Додатково існує можливість утворити агломерацію між природним скупченнями схожих за соціально-економічними критеріями міст на зразок: Лисичанськ – Сєвєродонецьк – Рубіжне чи Дрогобич – Трускавець – Борислав.

– №2653 про можливість Уряду визначати адміністративний центр і межі територіальної юрисдикції громади (зокрема щодо території за межами населених пунктів, що входять до такої ОТГ). Це значно спростить управління громадою та чітко розмежує сферу поширення повноважень у частині територій ОТГ. Ініціативою також пропонується встановити, що єдиним суб’єктом внесення законопроєктів про утворення і ліквідацію районів є Кабінет Міністрів. 

–   №2598 щодо зміни Конституції України у частині децентралізації влади. Аналіз цих пропозицій можна знайти тутI. Наразі народні депутати рекомендували направити законопроект на перевірку до Конституційного Суду. 

Сергій Горовенко – юрист Stabilization Support Services