Для пані Катерини із села Афанасіївка, що на Миколаївщині, сьогодні дійсно вдалий день. До них у село знову приїхав мобільний прально-душевий комплекс, а це означає лише одне – речі будуть якісно випрані, а діти викупані.
«Ой, ми так чекали! Нарешті ви знову до нас приїхали. Назбирали цілі сумки з речами. Зараз будемо нести на прання. Донька вашу машину уже із далеку впізнає, каже, що ви “пралки на колесах”. Завжди спішить, щоб бути першими, боїться не встигнути. Для нашої родини мобільний комплекс – це велика допомога. Швидко, якісно та головне безкоштовно», — ділиться пані Катерина.
У молодої жінки двоє маленьких діток. Молодшому сину 3 місяці, а старшій донечці 5 років. Пральної машинки у родини немає, тому забезпечувати чистоту у родині для пані Катерини справжній виклик.
«Дуже багато дитячих речей треба постійно прати. Особливо за найменшим. Самій руками все випрати дуже важко. Щоб один раз попрати треба наносити води, дати їй добре відстоятися, бо вона у нашому селі мутна. Далі у каструлях нагріти, попрати все та ще й пополоскати. Але коли двоє дітей поруч, спробуй усе встигни. Поки одні випрали та посушила, вони інші забруднили. Усе по колу, не встигаю за ними ніяк. Заморююся дуже сильно. Ми вже думали із чоловіком назбирати якось грошей та купити пралку, але боїмося, що вона дуже швидко вийде з ладу. У нашому селі дуже великі проблеми із водою», — розповідає жінка.
До підриву Каховської ГЕС та підтопу вода у селі Афанасіївка була дуже доброю. Але після страшних подій червня 2023 року, все змінилося. Тоді, острівне село, майже не пішло під воду. Річка Інгулець вийшла з берегів та затопила 75 будівель. Деякі хати опинилися під водою практично по дах. Люди на руках виносили своє майно, речі, тварин. Родині пані Катерини можна сказати дуже пощастило. Під час затоплення вода до їхньої хати не дійшла. Город затопила, а біля порога зупинилася.
«Як пригадаю, аж сльози на очах знову виступають. Так страшно було. Донька тоді ще зовсім маленька була, а вода підходила так швидко. Не знали навіть що робити, куди ховатися. Село з усіх боків було залите. Виїхати на машині неможливо було, бо дорога пішла під воду. Ми бачили, як сусідські хати йшли під воду. У людей було життя, і в раз його забрали. Все що мали – не стало буквально на очах. Чоловік дуже переживав. Намагався хоча б щось врятувати. Килими та доріжки, які були згортав, виносив меблі та де яка техніка була», — зі сльозами на очах пригадує пані Катерина.
У нас її або взагалі немає, або тече кольором як компот. Рятують лише колодязі, але їх небагато
Сьогодні у селі Афанасіївка зовсім немає доступу до питної води. Воду жителям привозять у великих бочках і кожен може набрати собі у баклажки чи відра. Із водою для побутових потреб простіше, але через її забрудненість люди не можуть повною мірою задовольнити усі свої потреби.
«У нас зазвичай води або взагалі немає, або тече кольором як компот. Її не те що пити не можна, в ній ні митися, ні готувати чи прати не можна. Рятують лише колодязі, але їх небагато. Та спробуй руками наносити стільки. Та зараз ще й світло вимикати почали дуже сильно. До 16 годин в день сидимо без електроенергії. У мене опалення в будинку електричне. Коли його немає, то в хаті так холодно, не знаємо, що й одягати на себе аби нагрітися. Тому мобільний комплекс – це для нас дійсно порятунок. Ми і випрати можемо, і помитися. Завжди речі віддають нам чистими, а пахучими якими. Це така дрібничка, на перший погляд, але так на душі тепло стає та приємно від думки, що про нас піклуються, не забувають. Ми дуже вдячні», — наголошує пані Катерина.
Мобільний комплекс працює у рамках проєкту, який реалізують Благодійна організація «Благодійний Фонд «Стабілізейшен Суппорт Сервісез»та німецька гуманітарна організація «Sign of Hope» за фінансової підтримки Федерального міністерства закордонних справ Німеччини (GFFO).