Війна зруйнувала тисячі будинків і сотні життів. Кожна історія має свій біль і свою силу. Історія пані Ганни з Ізюма — не виняток.
Коли почалося повномасштабне вторгнення, її сім’я виїхала з рідного міста. Жили в Ірпені, щоб молодша донька могла піти в садочок, а син навчався у школі. Але рік тому довелося повернутися назад, бо в батька пані Ганни стався тяжкий інсульт, він залишився паралізованим і потребував догляду.
А невдовзі в родині сталося нове лихо. Після влучання восьми «шахедів» неподалік їхнього двору вибухова хвиля вибила всі вікна, пошкодила дах і двері. Міжкімнатні двері довелось вибивати. Родина лишилася без захисту: холод, пилюка і темрява стали їхніми щоденними супутниками.
«Я не знала, чи ми взагалі живі, коли вибухи стихли. Все було в пилюці та склі. Найстрашніше було бачити, як діти лягають на підлогу, щоб урятуватися», — пригадує пані Ганна.
Дітям було особливо важко. За забитими ДСП вікнами вони втратили відчуття часу і спали по 12–14 годин, не здатні зрозуміти, день надворі чи ніч.
«Жили ніби у підвалі. Це страшно тиснуло психологічно», — ділиться мама.
Попри власний біль і турботу про паралізованого батька та двох дітей, пані Ганна продовжує працювати у благодійному фонді «Волонтери: Дорослі — Дітям» і відвідує різні громади, щоб підтримати дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування.
Цього разу підтримка прийшла й у її дім. Завдяки роботам, проведеним у рамках проєкту «Посилення стійкості та захист постраждалих від конфлікту осіб, громад та систем у центрі та на сході України», вдалося встановити нові вікна.
«Тепер діти сплять спокійніше. А я вперше за довгий час можу сказати, що ми вдома», — каже жінка.
Звісно, ще потрібно відновити дах і двері, але найважливіше вже зроблено: у будинку знову є світло, свіже повітря та відчуття безпеки.
Ці відновлювальні роботи проведено в межах проєкту «Посилення стійкості та захист постраждалих від конфлікту осіб, громад та систем у центрі та на сході України», який реалізує БО «Стабілізейшен Суппорт Сервісез» у партнерстві з міжнародною гуманітарною організацією CARE за фінансової підтримки Федерального міністерства економічного співробітництва та розвитку Німеччини (BMZ).