Допомагаючи громадам, які постраждали внаслідок жахливих обстрілів, ми часто спілкуємося з їхніми жителями, які діляться пережитим, труднощами й надіями на майбутнє своїх сіл і міст. Такі розмови знову і знову переконують колектив фонду, що ми робимо важливу справу. Одна з них відбулася з активною жителькою Лебедина Сумської області пані Оксаною. Наразі фонд працює тут над створення соціальної пральні, а пані Оксана радіє їй, як ніхто інший.
— Я мріяла про пральню ще до початку повномасштабного вторгнення. І вважала, що це базова потреба для громади, — розповідає жінка. — А зараз ця потреба зросла. По-перше, багато переселенців у нас винаймають житло без пралки. Не у всіх є змога її придбати. Так само не можуть купити пралку й місцеві, які не працюють чи втратили роботу через війну. По-друге, у громаді є чимало людей поважного віку, які самостійно не можуть випрати речі, не мають машинки й через війну залишилися без близьких. По-третє, багато хто може дозволити собі придбати одяг лише в секонд-хенді, а ретельно випрати після хімічної обробки в домашніх умовах його важко. До речі, було би добре для цього мати й соціальну хімчистку.
Як розповідає пані Оксана, їхня громада одна з наймолодших, але до початку 2022 року вона вже почала розвиватися: тут ремонтували дороги, наводили лад у парках, дехто повертався з заробітків і відкривав свою справу, створюючи нові робочі місця, — все потихеньку розвивалися.
— Не встигли ми побачити розквіту, про який мріялось, адже громада поряд з кордоном. Спершу ми були в оточенні, а тепер згуртували всі свої сили для перемоги і вирішенні соціальних питань, що тільки актуалізувалися, — додає пані Оксана.
Наразі громада опікується 3500 ВПО. Більшість із них приїхали з прикордонних населених пунктів громади. Тепер слід виконувати низку завдань із покращення життя тих, хто знайшов у Лебедині прихисток або опинився у важких обставинах через війну.
— Ми навіть не уявляли, як ми гарно жили, допоки наші люди не роз’їхалися по всьому світу. Тепер ми зрозуміли свої переваги і сильні сторони. Ми реально почали цінувати те, що в нас було, і те, що в нас є, це, звичайно, добре, — розповідає пані Оксана. — Тепер чекаємо на перемогу й на можливість далі розвивати громаду. Колись бомблять Лебедин, а я лежу вдома долі, й мені так страшно, що аж трясе, і в голові з’явився вірш. І я тремтячими руками почала писати у телефон:
Усе у нас буде як треба:
І сонце, і мирне небо!
Прекрасна, квітуча, єдина
Моя волелюбна Вкраїна!
І День Перемоги в нас буде!
Мій щирий й сміливий люде!
Війна через сито фільтрує
Усіх, хто Вкраїну шанує.
Війна нам відкрила очі,
Що значить: «Спокійної ночі»,
Що значить: «Мирного неба!»
І як цінувать волю треба!
А через кілька місяців композиторка Олена Листопад поклала ці слова на музику й відзняли кліп. Тепер ця пісня лунає по всій Україні.
Фонд вже придбав пральні машинки й сушарки, засоби для прання, розпочав ремонт приміщення й найближчим часом відкриє соціальну пральню, якою зможе скористатися пані Оксана і всі жителі її громади.
Проєкт «Покращення доступу до гігієнічних практик в постраждалих від обстрілів районах у Сумській та Чернігівській областях шляхом встановлення соціальних пралень» фінансується в рамках проекту «Локалізація» Польської Гуманітарної Акції (ПГА).
Фото з Вікіпедії.