13 лютого Благодійний фонд «Стабілізейшен Суппорт Сервісез» презентував два великі дослідження, що висвітлюють спроможність надавачів соціальних послуг в умовах війни.
Наприкінці минулого року разом з Міжнародною соціологічною агенцією «Форсервіс» та провідними юристками нашого благодійного фонду ми проаналізували діяльність понад 170 представників сфери соцзахисту з восьми областей – Донецької, Луганської, Харківської, Запорізької, Херсонської, Чернігівської, Сумської, Дніпропетровської. Ми провели ці дослідження за підтримки Агентства ООН у справах біженців в Україні.
На основі глибинних інтерв’ю та свідчень респондентів ми окреслили основні виклики, з якими зіштовхнулися надавачі соціальних послуг з моменту повномасштабного вторгнення, а також сформулювали фахові рекомендації для внесення змін у законодавство України – цими результатами ми поділилися із 89 слухачами нашої презентації.
«Для нас дуже важлива співпраця з благодійним фондом «Стабілізейшен Суппорт Сервісез» щодо питання захисту осіб, які постраждали від війни в Україні. Робота над забезпеченням належного доступу до органів соціального захисту населення, забезпеченням їхньої спроможності — один із ключових елементів нашої співпраці, яку плануємо продовжувати у 2023 році», — зазначив Володимир Хорбаладзе, радник із правових питань Агентства ООН у справах біженців в Україні, спікер заходу.
На початку презентації Валерія Вершиніна, менеджерка проєкту та модераторка події, наголосила на доцільності підтримки інституцій соцзахисту: «Широкомасштабні воєнні дії призвели до того, що органи соціального захисту були вимушені переміщатися в більш безпечні райони. Досить часто ця безпечність була умовною. Усе це впливало на їхню здатність надавати соціальні послуги. Тим не менш, система витримала таке надмірне, в усіх аспектах, навантаження. Люди, що забезпечують соціальний захист, знайшли можливість відновити роботу у дуже короткі терміни. Саме тому ми вирішили провести аналіз і дослідити, як відбувалися ці переміщення, як система може реагувати на виклики воєнного часу зараз. І найголовніше — які уроки можна винести із цього».
На основі досліджень ми окреслили основні виклики в адаптації сфери соцзахисту до нових умов і сформулювали фахові рекомендації щодо їхньої підтримки профільними органами влади. Зокрема, авторки звітів фокусувалися на таких аспектах роботи надавачів соціальних послуг в умовах війни:
- питання евакуації та безпеки кадрового складу;
- облаштування умов праці та проживання на нових місцях;
- навантаження в роботі з постраждалим населенням і людський ресурс;
- необхідність оновлення матеріально-технічного забезпечення та впровадження цифрових технологій.
На заході виступили авторки досліджень: Наталія Кривошеєва — провідна юристка БФ «Стабілізейшен Суппорт Сервісез», Олена Бікла — кандидатка історичних наук, доцентка соціології та Ганна Падалка — кандидатка соціологічних наук.
Глибинні інтерв’ю, які провели дослідниці, акцентували не лише на випробуваннях, з якими зіткнулися органи соцзахисту, а й на їхніх сильних сторонах. «Організації проявили надлюдські можливості, велику згуртованість і вмотивованість. Коли запитували респондентів “Про що ви думали, коли почалася війна?”, більшість казали: “Ми думали про своїх клієнтів. Тому що війна прийшла, а потреби нікуди не зникли”. Ми побачили гнучкість у переорієнтації діяльності, прийняття унікальних рішень у кризових умовах», — поділилася Ганна Падалка.
Презентація пройшла в ZOOM із трансляцією на нашу FB-сторінку. Слухачами і слухачками заходу стали 89 осіб – здебільшого представники сфери соцзахисту та представники громадських організацій, що працюють з постраждалим населенням. Наприкінці всі учасниці та учасники заходу могли поставити запитання. Так, одна зі слухачок запитала щодо проблеми неоднакового підходу до системи надання соціальних послуг. Валерія Вершиніна пояснила, що системи надання послуг відрізняються залежно від розміру громади, кількості населення, яке живе на її території, а також від бюджету. Тому евакуація різних установ також проходила по-різному. Організації мали інструкції, але не були обізнані щодо їхнього практичного втілення. Крім того, ці документи регламентували довгий процес евакуації, як-от два тижні, яких система соцзахисту не мала.
«Дослідження показало, що там, де система соцзахисту побудована навколо системи місцевого самоврядування, рішення ухвалювалися швидше. Там, де працювали управління праці соцзахисту, спочатку надсилалися запити щодо рекомендацій про порядок евакуації до обласної адміністрації та міністерства», — розповіла пані Валерія.
Запис презентації збережений на нашій FB-сторінці – його можна переглянути в будь-який час. Ми дякуємо всім, хто долучилися до заходу, а також Агентству ООН у справах біженців в Україні, завдяки якому ці дослідження стали можливими. Наш фонд продовжуватиме досліджувати і підтримувати систему соціального захисту населення у 2023 році.
Завантажуйте повні звіти за посиланнями:
➡️ Звіт за результатами дослідження спроможності переміщених/евакуйованих організацій надавати соціальні послуги в умовах війни: https://bit.ly/3luz6DR
➡️ Звіт за результатами дослідження переміщених органів системи соціального захисту та пенсійного забезпечення: https://bit.ly/3Ysftek