Харківська область має найбільшу кількість руйнувань та пошкоджень житлового фонду серед усіх регіонів, які постраждали внаслідок повномасштабного вторгнення російської федерації, це понад 11 352 об’єкти, повністю втратили житло за офіційними даними 150 000 осіб. Незважаючи на постійні обстріли, місто приймає у себе значну кількість переселенців з прикордонних з рф районів Харківської та переважно Донецької областей.
Щоб проаналізувати житлову ситуацію на Харківщині, ми провели онлайн-захід “Житло, війна і ВПО: реалії, виклики і перспективи”. Ольга Аверіна, регіональна координаторка Благодійного фонду «Стабілізейшен Суппорт Сервісез» в Харківській області розповіла:
- наскільки є доступним соціальне та тимчасове житло в місті;
- чи працюють програми доступного житла для ВПО під час повномасштабного вторгнення;
- на яких напрямках необхідна консолідація зусиль між владою, громадськістю та міжнародними інституціями.
За словами пані Ольги, наявне законодавство не повною мірою дозволяє вирішити житлову проблему, механізми соціального, тимчасового і кризового житла розвинені слабко і не були пріоритетом державних політик. ВПО можуть брати участь у місцевих житлових програмах, утім з 117 чинних місцевих програм лише у 23 присутні переміщені особи як категорія. Одна з таких програм працювала в м. Харків до повномасштабного вторгнення. Наразі по місту розташовано близько 30 місць компактного проживання ВПО, переважно це гуртожитки закладів освіти, в яких мешкають близько 2400 осіб.
“У Харківській області ми взагалі не знайшли жодної програми, яка б дозволила формувати фонди соціального житла, хоча область знаходиться на першому місці за кількістю руйнувань. Забезпечення соціальним і тимчасовим житлом є досить децентралізованим, тобто саме органи місцевої влади відповідають за те, щоб наповнювати й утримувати такі фонди. З одного боку, такий підхід надає можливість місцевим органам влади самостійно оцінювати потребу в такому житлі та розвивати його. З іншого боку, вони часто не мають спроможності утримувати і фінансувати такі фонди самостійно”.
Ольга Аверіна стверджує, що стабільних інвестицій у фонди соціального і тимчасового житла на національному рівні не вистачає. Саме тому кількість житла у цих фондах є невисокою. Громади змушені приймати програми з мінімальною результативністю, шукати короткострокову допомогу від іноземних донорів, закривати прогалини в одному фонді за рахунок іншого.
Як результат, розмір фондів соціального і тимчасового житла був невеликим. Так, станом на 1 січня 2021 року в Україні всього було 1098 одиниць соціального житла і 1997 одиниць тимчасового житла. На жаль, значна їх частка з початком повномасштабної війни опинилася на тимчасово окупованих територіях. Наприклад, найбільша кількість тимчасового житла в Україні знаходилася у Донецькій і Запорізькій областях.
Маргіналізація соціального і тимчасового житла була закладена в системі, яку пропонує чинне законодавство. Таке житло призначене виключно для «соціально незахищених категорій» (куди згодом фактично ввійшли і внутрішньо переміщені особи). Наявне соціальне і тимчасове житло іноді перебуває в поганому стані або не має спільних просторів чи окремих кімнат для всіх мешканців_ок. Питання інтеграції їх у спільноту також часто залишаються проігнорованим. Як на національному, так і на місцевому рівні люди, які претендують на соціальне і тимчасове житло, розглядаються як “проблема”, яку потрібно «вирішити», — на противагу іншим людям, які мають можливість орендувати або купити житло за власні кошти.
В Україні також існує житло, яке ми називаємо “кризовим“ — попри те, що такого терміна офіційно в українському законодавстві немає. Його основною ціллю є надання короткострокового прихистку і підтримки людям в екстрених ситуаціях. Для того, щоб досягати цієї мети, кризове житло повинне бути інтегрованим з іншими системами державного забезпечення житлом — наприклад, із системою соціального і тимчасового житла.
Щоб розв’язати житлову проблему переселенців, БФ “ССС“ взяв участь у спільному адвокаційному проєкті з БФ “Право на захист” і Норвезькою радою у справах біженців, який співфінансується Європейським Союзом. Він спрямований на захист житлових та інших прав ВПО.
“Дійсно ситуація така, що зараз органи влади зосереджені на місцях компактного поселення, оскільки це більш нагальне питання, — зазначає Інна Тертишна, заступниця начальника управління соціальних послуг та захисту осіб з інвалідністю — начальниця відділу соціального захисту окремих категорій населення Департаменту соціального захисту населення Харківської обласної військової адміністрації. — На даний момент в Харківській області 853 особи проживають у фонді тимчасового житла і 112 — у фонді соціального. Сподіваюсь, що пізніше на державному рівні буде приділена значна увага тимчасовому житлу й буде напрацьована необхідна законодавча база, реалізовані необхідні програми. Ми дуже вдячні громадськості, бо консолідація зусиль органів влади та громадськості дійсно дає результат”.
На додаток, під час заходу була представлена дорожня карта для ВПО м. Харків з корисними контактами і посиланнями щодо соціального захисту населення, пільг, грошових виплат, видачі довідки ВПО, надання житлових субсидій тощо. Завантажити її можна тут: https://bit.ly/3BjVll0.
Переглянути запис онлайн-заходу: https://youtu.be/HKkwRfE86QE
Цей захід було організовано за сприяння Норвезької ради у справах біженців в Україні за фінансової підтримки Європейського Союзу. Зміст цього заходу є виключною відповідальністю Благодійного фонду «Стабілізейшен Суппорт Сервісез» та жодною мірою не відображає офіційну точку зору Європейського Союзу та Норвезької ради у справах біженців.