До повномасштабного вторгнення в Ізюмі на Харківщині проживало 50 тисяч людей. Зараз тут проживають 23 тисячі, з них майже половина це ті, хто повернувся після окупації. Внаслідок російської агресії в Ізюмі пошкоджено більш ніж 80% інфраструктури.
Максим Стрельник – один з тих, хто розвивав Ізюм до повномасштабного вторгнення і хто повернувся після деокупації, щоб відновлювати місто. Також він один з багатьох, чий дім був пошкоджений в результаті російської агресії.
Ми познайомилися з ним, як з бенефіціаром проєкту “Зимівля і стійкість: програма CARE Україна”, в межах якого ми відновлюємо 200 пошкоджених домогосподарств в Ізюмі. На сьогодні ми вже завершили в цій громаді 10 ремонтів, 38 завершуються зараз. В тому числі серед багатоквартирних будинків, в яких ми незабаром почнемо ремонтні роботи, дім, в якому живе Максим.
Він, як представник Ізюмської міської військової адміністрації, багато розповів про те, яким був Ізюм до повномасштабного вторгнення, які виклики долає міська адміністрація зараз і які подальші плани міста.
– Чому ви повернулися в Ізюм після окупації?
– Тому, що це наше місто. Ми тут завжди проживали, бачили його розвиненим, комфортним, європейським. І зараз ми повернулися, щоб його відновити.
– Яким був Ізюм до повномасштабного вторгнення?
– Після реформи децентралізації бюджет міста почав наповнюватися. Розвивалися бізнес, промислові бази, підприємства. Завдяки цьому вдавалося реалізовувати різні інфраструктурні проєкти: повністю була відновлена дорожня інфраструктура, були відремонтовані мости, якраз перед війною не встигли відкрити вже збудований басейн для мешканців не тільки нашої громади, а й району. Відкривалися молодіжні центри, культурні простори. Місто розвивалося, населення незначними темпами, але збільшувалося. Були також інші перспективи розвитку, наприклад, відкриття індустріальних парків, які б створили нові робочі місця.
Були проєкти розвитку туристичного потенціалу. В Ізюмі протікає річка Сіверський Донець, також навколо багато лісів. Тут знаходиться найвища точка Харківської області – гора Крем’янець. Все це дозволяло розвивати туризм. Зараз, на жаль, все це зруйновано, бо територія Ізюмського району і нашої громади одна з найбільш замінованих.
Це серйозні виклики для нас. Сподіваємося, що завдяки підтримці міжнародних партнерів нам вдасться подолати наслідки російської агресії та повернутися до питання розвитку міста.
– Що сталося з Ізюмом після початку повномасштабного вторгнення?
– У ніч з 2 на 3 березня 2022 року по Ізюму був нанесений авіаудар. В результаті центральна частина міста була сильно пошкоджена, вибуховою хвилею були вибиті всі вікна в житлових будинках, пошкоджені двері, конструкції. Після цього в період з 5 по 10 березня 2022 року російським військам, на жаль, вдалося тимчасово зайняти лівій берег Ізюму, фактично половину міста. Лінія фронту пролягала по річці Сіверський Донець. Центральна частина міста на правому березі була під контролем ЗСУ, тому російські війська масовано обстрілювали її з усіх видів озброєння.
У цей час в багатоквартирний будинок, в якому я живу, влучили два артилерійські снаряди. Люди продовжують в ньому жити попри руйнування, зараз тут є світло, вода, газ. Проте, щоб до найближчого опалювального періоду забезпечити людей теплом у квартирах, треба відновити енергоефективність цього будинку: замінити всі розбиті вікна і пошкоджені двері.
Після деокупації Ізюму перед органами міського самоврядування постала задача відновити всі комунікації в житлових будинках і вже в жовтні світло, вода й газ були. В листопаді дали теплопостачання. Взагалі думали, що не зможемо дати тепло, і думали, як евакуювати населення, але нам вдалося запустити опалення у 98 багатоквартирних будинках. Загалом в Ізюмі 246 багатоквартирних будинків і задача-максимум – дати тепло у всі.
Найголовніше питання у всіх зараз це наближення зими. І ремонти, які можна встигнути зробити в невеликі терміни, вкрай важливі. Чим більше нам вдасться відновити житла, тим більше людей повернеться в Ізюм. І ми б хотіли максимально задовольнити потреби людей, які повертаються додому, в тому числі відновити всі комунікації.
Ця публікація підготовлена у межах проєкту «Зимівля і стійкість: програма CARE Україна», який реалізується Благодійним фондом «Стабілізейшен Суппорт Сервісез» за підтримки гуманітарної організації CARE.Ukraine.