Аромат духмяних трав заполонив маленьку кухню старої хрущовки у невеликому містечку Снігурівка на Миколаївщині. Тут пенсіонерка Валентина Кіндратівна неквапливо готує чай для себе та своєї подруги й наливає гарячий напій у новий термос.
Цей термос — частина непродовольчого набору, який жінка нещодавно отримала завдяки благодійному фонду «Стабілізейшен Суппорт Сервісез». Разом із ним у наборі були ще й матрац, спальний мішок, термоковдра, павербанк і ліхтарик.
Жінка всьому радіє, бо після окупації рідного міста в неї мало що вціліло й допомоги чекати ні від кого – вона живе сама й отримує невеличку пенсію.
«Ніколи б не подумала, що у свої 73 роки переживу такі випробування, — каже Валентина Кіндратівна, стримуючи сльози. — Місяць окупації, ховалися в підвалах при мінус 10°C. Завдяки знайомим вдалося виїхати до Миколаєва, де прожила вісім місяців. Коли ж почула, що Снігурівку звільнили, — одразу додому. А тут усе побите: будинок у тріщинах, вікон нема, дах тече…».
Відразу після окупації, пригадує пані Валентина, волонтери почали записувати тих, хто залишився без житла чи потребував допомоги. Одним із перших прийшов на допомогу фонд «Стабілізейшен Суппорт Сервісез»: вони відновлювали будинки, встановлювали вікна, перекривали дахи. Ця підтримка не зупинилася лише на ремонтах: команда продовжує допомагати жителям, забезпечуючи їх найнеобхіднішим для життя в складних умовах.
«Ми дуже вдячні, що про нас не забувають, постійно якось допомагають. Кожна річ для нас дуже важлива. Павербанк, який днями отримала від вашого фонду, я б ніколи за свою пенсію не купила. Матрац такий якісний, і ковдра дуже хороша. Знову мати щось нове, чисте, своє — це таке щастя. Все згодилося, все дуже потрібне…» — дякує Валентина Кіндратівна.
Після деокупації життя у Снігурівці поступово відновлюється, але це нелегкий процес. У місті ще багато зруйнованих будинків, порожніх квартир. За словами регіональної координаторки фонду в Миколаївській області Анни Василенко, люди повертаються, проте їх значно менше, ніж до війни, й зараз тут живуть переважно самотні пенсіонери.
«Наша команда працює над тим, щоб дати місцевим мешканцям найнеобхідніше для повсякденного життя. Ми розуміємо, що відновлення займає час, і поки будинки ремонтуються, важливо, щоб люди мали базові речі для комфорту. Саме тому ми роздаємо непродовольчі набори — вони дають можливість зігрітися, отримати доступ до електроенергії навіть після її відключення, а також створити в оселі бодай мінімальний затишок», — зазначає Анна Василенко й додає, що загалом у цьому сезоні такою допомогою забезпечили вже 400 жителів громади.
Матеріал підготовлено в межах проєкту «Порятунок життя: захист, притулок і водопостачання, санітарія та гігієна для регіонів, постраждалих від війни», який реалізується БФ «Стабілізейшен Суппорт Сервісез» у партнерстві з Благодійною організацією Malteser International за підтримки Aktion Deutschland Hilft.