Команда фонду часто відвідує прифронтові громади, щоб знати, якої допомоги там найбільше потребують і як наш фонд може їх підтримати. Кожен такий візит для нас дуже важливий — як ми вкотре зрозуміли, поспілкувавшись із директоркою гуманітарних програм Анною Борисовою. Нещодавно вона відвідала Харківщину у межах проєкту «Посилення стійкості та захист постраждалих від конфлікту осіб, громад та систем у центрі та на сході України».
— Анно, ми бачили ваш пост у соціальних мережах про цю поїздку і зрозуміли, що вона вас вразила. Поділіться, будь ласка, чим саме?
— Що далі від Києва на схід, то сильніше відчуваєш війну. Контрасти разючі. У деяких населених пунктах мало не кожна будівля зруйнована чи пошкоджена. Приміром, у довго окупованій Ізюмській громаді фактично немає вцілілих будинків. Те саме можна сказати й про Дергачівську громаду, розташовану за десять кілометрів від кордону. Там ми побачили надзвичайно багато знищеної інфраструктури. Ну а про пошкодження в Харкові знають усі.
— Попри такі руйнування, люди продовжують жити в цих містах і селах. Як це відображається на повсякденному житті?
— Так, звісно, хоч міста і села постраждали й зазнали руйнувань, але життя там триває, хоч вести його й непросто. Так, діти навчаються. Хоч і онлайн, але є офлайнпростори, де вчительки й учителі допомагають наздогнати програму, створити умови для живого спілкування, для взаємодії. У таких громадах залишається багато молоді — вона не виїжджає. І ці хлопці та дівчата шукають, де зустрічатися, співпрацювати, будувати якісь молодіжні ініціативи.
— Тобто громади, попри все, намагаються створювати осередки для творчості й співпраці?
— Так, саме це мене надихає! Насправді місцеві жителі — і молодь, і дорослі — розуміють, що спільноті потрібне «серце». Ми бачимо, як люди, попри вибиті вікна й загрозу обстрілів, готові працювати в непростих умовах, аби хоч трохи поліпшити життя навколо. Вони шукають можливості для створення безпечних просторів, молодіжних клубів, місцевих хабів — і ми хочемо їх у цьому підтримати.
— Розкажіть, що саме планується в межах проєкту?
— У п’яти громадах — двох у Запорізькій області, двох у Дніпропетровській, а також у вже згаданій Дергачівській громаді на Харківщині — ми допоможемо створити багатофункціональні простори. Це будуть осередки, куди можна прийти, провести час, чогось навчитися чи обговорити спільні ідеї. Там не лише розважатимуться — там можна буде ще й опановувати нові навички чи разом вирішувати локальні проблеми.
— Ви згадали про вибиті вікна й зруйновані будівлі. Як люди взагалі виживають у таких умовах?
— Дуже часто вікна затуляють листами ДСП чи іншими тимчасовими матеріалами — ніби клеять пластир на величезну рану. Проте громади не здаються й по змозі продовжують ремонтуватись. Усе це свідчить про сильний дух людей. Хоч місто чи село може бути напівзруйнованим, воно дихає, функціонує, бо тут залишаються люди, які цінують свій дім і прагнуть відновлення. Їм дуже потрібна підтримка — і ми її надаватимемо.
Проєкт «Посилення стійкості та захист постраждалих від конфлікту осіб, громад та систем у центрі та на сході України» реалізовує БО БФ «ССС» спільно з міжнародною гуманітарною організацією CARE за підтримки Федерального міністерства економічного співробітництва та розвитку Німеччини.
