Новини
Дата публікації

Соціальний капітал для міста: як живуть переселенці у Кривому Розі

На сьогоднішній день Кривий Ріг прийняв 65 тисяч внутрішньо переміщених осіб — і це тільки офіційні дані. Нінель Сидоренко, координаторка ради ВПО у Кривому Розі, розповіла нам, як переселенці працюють для себе та для міста, та що для них робить команда програми «Єднання заради дії», яку реалізують IREX в Україні у партнерстві з благодійним фондом «Стабілізейшен Суппорт Сервісез» за підтримки Державного департаменту США.

Про першу допомогу

Я — вимушена переселенка з 2014 року, тож пройшла цей шлях від А до Я. Свого часу приїхала до Кривого Рога — міста, де вже був створений штаб. Там розповідали, як зареєструватися, де отримати гуманітарну допомогу, куди йти на поселення, як оформити довідку та соцвиплати. Тобто механізм допомоги переселенцям тоді вже був розроблений. 

Кривий Ріг і Дніпропетровщина звичні до роботи з внутрішньо переміщеними особами. У 2014 році у Кривому Розі було 18 тисяч зареєстрованих ВПО, зараз — 65 тисяч (а незареєстрованих, за нашими підрахунками, — понад 75 тисяч). Це величезна кількість людей, які потребують допомоги. Не всі знають, куди звертатися. 

24 лютого, коли почалося повномасштабне вторгнення, місто було готове до роботи. Ми, представники ради ВПО, громадські активісти, того дня вже сиділи у заступника міського голови та відновлювали схему підтримки переселенців з необхідними нашими поправками. Хотіли бути максимально готовими, щоб надавати первинну комплексну допомогу. 

Про проблеми переселенців

Проблеми, звісно, змінилися. У 2014-му виїжджали люди з Донеччини, Луганщини, багато працівників шахт, металургійних заводів. Їм необхідно було запропонувати відповідну роботу на промислових підприємствах у регіоні. Також переміщалися виші. Ми шукали приміщення для них, робили ремонти, допомагали запустити навчальний процес. 

Переселенці 2014 року говорили: «Дайте нам отримати перші соціальні виплати, і ми шукатимемо житло та роботу». Зараз ми приймаємо багато переселенців з Херсонщини. У них — інший запит: «Дайте хату та земельну ділянку, будемо обробляти, вирощувати врожай». 

Звісно, первинні проблеми в усіх однакові. Люди приїздять без речей, їм потрібен час, щоб прийти до тями. Усі вони спочатку прибувають на пункт прийому ВПО. Там їх зустрічають психолог, соціальні працівники, юристи, якщо потрібно відновити документи. Це найперша допомога, вона не відрізняється від тієї, що була 2014 року. 

Про модульне містечко

У нас у місті працює модульне містечко для ВПО. За задумом — це транзитний пункт, де внутрішньо переміщені особи мають знаходитися не більше, ніж три місяці, протягом яких вони мають розвʼязати нагальні проблеми. Містечко розраховане на понад 200 місць. 

Важливо знати, що Кривий Ріг — це дуже довге місто, яке розтягнулося на 126 кілометрів. Воно має слоган «Місто довжиною в життя». Ми жартуємо, що поки кудись доїдеш, то вже й життя пройде. Модульне містечко знаходиться в районі на околиці, дуже далеко від центру, тому мешканцям важко брати участь у якихось міських заходах. 

Моє ставлення до модульного містечка дещо суб’єктивне. Я сама — ВПО та розумію, що не треба замикатися в одному місці з тими самими проблемами. Треба рухатися далі: на тебе чекають пошук роботи, відновлення психоемоційного стану, самореалізація. Треба приводити себе до тями. Тебе не кинуть сам на сам із бідою, у нас дуже багато різних організацій, які допомагають ВПО — зокрема програма «Єднання заради дії» дає можливість переселенцям отримувати безкоштовні юридичні консультації щодо питань, які пов’язані з відновленням втрачених документів, отриманням виплат ВПО тощо. Тому, на мою думку, мешканцям треба виходити за межі модульного містечка якнайшвидше та інтегруватися у громаду. 

Про криворізьку Раду ВПО 

На одному з форумів послухала представницю ради ВПО Запоріжжя: вона розповідала про діяльність у їхньому регіоні. Ми з колегами дуже зацікавилися розповіддю, бо розуміли, що нам теж потрібно створити в себе таку раду. 

Що це таке? Рада ВПО — консультативно-дорадчий орган, в якому співпрацюють міська влада, громадські активісти та ВПО. Усі разом вони вирішують актуальні для переселенців проблеми. Наприклад, у гуртожитку, де поселили ВПО, неправильно нарахували комуналку. Люди не мали можливості заплатити такі великі гроші, звернулися до ради ВПО, яка допомогла розв’язати це питання. 

Наша робота допомагала долучити ВПО до різних тематичних програм міста. Синергія міської влади, громадських активістів і ВПО дає круті результати. Робота криворізької ради зараз теж підтримується програмою «Єднання заради дії», завдяки чому ми маємо змогу ще більше допомагати людям. У нас навіть мер тепер говорить: «Нічого для переселенців — без переселенців». 

Про те, що вже вдалося

Ми першими в Україні втілили програму з матеріальною допомогою для дітей, які постраждали від військових дій. Учасники програми раз на рік отримують 5 тисяч гривень на дитину з таким статусом. Спочатку ми провели моніторинг потреб ВПО з дітьми. Ми питали дорослих, на що вони витратять грошову допомогу, якщо отримають її для своїх дітей. За результатами оформили перелік потреб. Далі цю ініціативу було доволі складно оформити юридично. Але ми впоралися. І навіть зараз, у надскладний час, виплати за програмою продовжуються. І ми, представники ради ВПО, цим неймовірно пишаємося. 

Ми брали участь в акції за виборчі права внутрішньо переміщених осіб. Ми говорили про це настільки голосно, що навіть наш міський голова писав лист, в якому закликав забезпечити переселенцям їхнє законне конституційне право — голосувати на виборах. На сесії міські депутати одноголосно підтримали це звернення. Було неймовірно приємно бачити, що місто, яке нас прийняло, об’єдналося, щоб повернути нам право обирати. 

Завдяки раді ВПО в місті відремонтовано кілька дитсадків. Зараз ремонтують ще один. Кривий Ріг тримав кілька квартир для ВПО, а також один поверх гуртожитку відремонтували й надали під житло. Для нас було важливо надати помешкання найстаршим переселенцям. Тепер наші бабусі та дідусі живуть у тому гуртожитку дружною компанією, збираються разом, спілкуються, співають, підтримують одне одного. Ви би бачили, як вони плакали, коли їм передавали ключі від тих квартир!

У грудні ми прийшли до міського голови з повідомленням, що Міністерство реінтеграції надає кошти за схемою 50 на 50 на купівлю квартир. Міський голова сказав: «Беремо!». Ми дуже швидко оформили необхідні документи, подали на участь і в останні дні року реалізували цей проєкт — придбання житла для ВПО. 

Про командну роботу

Мені пощастило з командою — ради ВПО різних регіонів дуже підтримують одне одного. Я прийшла з пропозицією про створення ради до заступника голови міської ради. Мала такі чіткі розкладки, аргументи, що дуже швидко отримала згоду. Круто, коли за спиною стоїть потужна команда, яка дає тобі крила, щоб працювати. 

Ще на початковому етапі роботи моя колега заявила: «Переселенці — не якір, а ресурс». Згодом це стало правилом для роботи з ВПО всього міста. Ми справді стали двигуном змін у Кривому Розі. 

Неправильно ставати в позу та звинувачувати всіх у своїх бідах. Треба правильно доносити свою думку — чиновники люблять чіткість. Спочатку ми оббивали пороги міськвиконкому, дуже зрозуміло розповідали, що нам потрібно. Поступово у нас сформувалася крута синергія з міською владою, сторони довіряють одна одній. 

Влада не буде розв’язувати проблеми, яких ви не озвучили. Аби влада розуміла, що вам потрібно, про це слід говорити. Не можна сидіти вдома й жалітися, що все погано. Тобто можна, звісно, але тоді нічого й не зміниться. Пояснюйте, що вам потрібно, будьте готові працювати самі, вимагайте того від інших. Пам’ятаймо, що все починається з нас! 

Хочете створити раду ВПО в своїй громаді? Дізнайтеся, як це зробити, звернувшись за адресою [email protected].