Невелике, але дуже затишне та головне своє. Тепер, молодший внук пані Марії, нарешті спатиме у власному ліжечку. Хлопчик чекав на своє окреме спальне місце майже місяць. Відтоді як разом із родиною та старшим братом, залишив рідний Херсон та переїхав до Миколаєва.
Проте, скласти меблі для хлопчика у сім’ї ніхто не міг. Пані Марії 82 роки, а її чоловіку 92. Обидва уже давно на пенсії та мають проблеми зі здоров’я. Чоловік пересувається лише на милицях та майже нічого не бачить. Отримують невелику пенсію і практично всю витрачають на ліки. Тож звичайні побутові справи для родини справжня проблема.
Зібрати меблі сім’ї допомогли майстри соціального хабу у Миколаєві, яких пані Марія запросила на допомогу. Оголошення про безкоштовну майстерню у міському транспорті побачила донька жінки та відразу зателефонувала. Проте такої швидкої та головне дуже вчасної допомоги обидві жінки навіть не очікували.
«Ми дуже вдячні хабу за допомогу, що відразу відгукнулися, приїхали і зібрали ліжечко. Я й не знала, що такі послуги взагалі хтось надає та ще й безоплатно. Наступного дня, після дзвінка моєї доньки, до нас прийшов майстер, оглянув усі деталі, попросив інструкцію та все зробив. Тепер дитина хоч спати буде нормально. До цього, цілий місяць вони разом із мамою спали на маленькому односпальному ліжку. Іншого місця просто не було. Ми в цьому місті самі, просити допомоги немає в кого. Тому, нам дуже важко», — розповідає жінка.
За майже 4 роки повномасштабної війни родині пані Марії довелося пережити дуже багато. Спочатку, ховаючись від ворожих куль, вони переїхали із Херсону до Вінниці. Цілий рік намагалися влаштувати там своє життя. Але не вдалося. Важко було пристосуватися до нового місця до того ж в той час поблизу із помешканням, яке вони орендували, було масштабне влучання російської ракети у медичний заклад. Усі налякалися не на жарт, адже багато людей тоді загинули та ще більше отримали поранення.
«Ми довго думали, але прийняли рішення, що краще повернутися додому у Херсон. Там хоч і набагато гучніше ніж на західній частині України, але, як кажуть – вдома і стіни гріють. До того ж у нас закінчувалися гроші. Працює в родині лише моя донька, ми із чоловіком уже давно на пенсії, а в Херсоні у нас свій будинок. Вирішили, що там хоча б фінансово буде простіше», — ділиться пані Марія.
Після повернення, родина прожила в Херсоні ще 2 роки. Але далі залишатися там не наважилася. З кожним днем у місті стало перебувати все небезпечніше. Тому довелося знову пакувати валізи. У Миколаїв родина пані Марії переїхала місяць тому. Окрім чоловіка, жінка має доньку та двох онуків 8 та 5 років. Старший хлопчик ходить до школи у другий клас та займається шахами, а молодший у садочок. Спочатку, як переселенцям, їм надали безкоштовне житло у міському МТП. І лише тиждень тому родина змогла орендувати невелике помешкання та переїхати.
«У порівнянні із Херсоном не так гучно, діти можуть вийти на свіже повітря і навіть ходити до школи та в садочок. Такі маленькі, але радості для нас. За домом дуже сумуємо. Ми все життя із чоловіком працювали. Збудували будинок і мріяли про спокійну старість. Ніколи навіть не думали, що доведеться на старості років із валізами по світу їздити. Я кожну ніч закриваю очі і бачу наше колишнє життя. Наш дім, посмішки внуків, щасливі очі доньки. Але потім приходить ранок і починається реальність», — зі сльозами на очах розповідає пані Марія.
Проте, незважаючи на важкі обставини, жінка не втрачає надії, що все-таки повернеться в рідний Херсон, побачить свій будинок і піде на прогулянку знайомими вуличками за руку із внуками. А поки що, треба облаштовувати новий дім, щоб дітям в ньому було комфортно та безпечно.
«Це таке щастя, що ми дізналися про хаб. Тепер, хоч із домашніми справами стане легше, бо самостійно навести лад ми не зможемо. Впевнена, будемо звертатися часто», — наголошує пані Марія.
Загалом, у Миколаївському соціальному хабі, окрім виклику майстрів для дрібного ремонту в домогосподарства, можна безоплатно орендувати інструменти, відремонтувати/пошити одяг у швейній майстерні та скористатися обладнанням у будівельній майстерні. Усі послуги надаються безкоштовно.
Більше інформації про роботу хабу можна отримати за телефоном:+38 050 449 53 22
Адреса соціального хабу: м. Миколаїв, Маріупольська 13/9
Графік роботи: понеділок–п’ятниця, 10:00–16:00
Миколаївський Соціальний хаб працює у рамках проєкту, який реалізують Благодійна організація «Благодійний Фонд «Стабілізейшен Суппорт Сервісез»та німецька гуманітарна організація «Sign of Hope» за фінансової підтримки Федерального міністерства закордонних справ Німеччини (GFFO).
