Із початку року наш Фонд почав реєструвати людей у Миколаївській і Херсонській областях на отримання багатоцільової грошової допомоги в межах проєкту «Надання міжсекторальної гуманітарної допомоги постраждалому від конфлікту населенню України», який втілює БФ «ССС» спільно з гуманітарною організацією CARE Ukraine та Консорціумом реагування за фінансової підтримки Бюро гуманітарної допомоги USAID (BHA).
Грошова допомога дуже важлива для українців, які зазнали збитків від війни й опинилися в складній ситуації. По-перше, гроші можна витратити саме на речі першої необхідності, по-друге, ці гроші підтримують місцеву економіку, адже переважно їх витрачають у своїх громадах.
– Особливо цінно для нас підтримувати ті населені пункти, які дуже рідко отримують допомогу від благодійних організацій, бо віддалені від центру громад та районів і від основних доріг. У деяких селах усе розбито, а дороги туди такі погані, що 100 кілометрів проїжджаються за три години. Але ми знаходимо способи туди дістатися й допомогти, — розповідає менеджерка проєкту Анна Ніколенко-Баєва.
Щоб херсонці й миколаївці змогли отримати допомогу, нам потрібно спершу зібрати в них необхідні дані та документи. Для цього наша команда постійно їздить регіонами. Проте шлях до них найчастіше дуже важкий і тривалий.
– Доріг фактично немає, ями сягають пів метра, на узбіччях заміновані поля. Зазвичай ми дуже довго долаємо навіть незначні відстані, — ділиться з нами наболілим реєстраторка у Херсонській області Надія Александрова. — Коли ми приїжджаємо в якісь населені пункти, часто складається враження, що життя там немає. Більшість будинків без дахів і розстріляні, огорожі зруйновані. Трапляються й такі села, де люди вже не живуть. Дуже боляче проїжджати їх.
Згадують із сумом наші реєстраторки й недавню поїздку в Олександрівку Херсонської області — колись велике гарне село з відремонтованою ошатною школою й дитячим садочком. Тепер усе це зруйновано спеціальним прицільним вогнем. Та найбільше нашій команді б’є в очі стан місцевих жителів, адже багато хто з них пережив тортури й місяцями сидів у погребах. Переважно в таких селах лишилися ті, кому важко виїхати: або люди старшого віку, або мами з дітьми, які мають тяжкі захворювання чи інвалідність.
– Херсонці дуже раді отримати саме гроші, адже більшість планує витратити їх на відновлення своїх будинків, щоб там нарешті можна було жити, або на лікування, — розповідає Надія Александрова. — Незважаючи ні на що, люди мають дуже велику надію на майбутнє й дуже чекають нашого наступного візиту, знову і знову з теплом в очах уточнюючи, чи справді ми ще до них приїдемо. Саме ці очі й дають нам силу долати перепони та складнощі по дорозі.
