Запоріжжя зараз приймає численну кількість переселенців, зокрема з тимчасово окупованих районів області. А щоб допомагати їм, в місті створюють районні гуманітарні хаби для переміщених людей. Одним з таких хабів є Центр допомоги Василівського району «Ми разом». У жовтні наша регіональна координаторка Анастасія Перепелиця роздала там 790 харчових наборів: це стало можливим за сприяння Норвезької ради у справах біженців, Гуманітарного фонду для України (UHF) та в межах діяльності Міжорганізаційного нексус-консорціуму.
Ми поспілкувалися з Іриною Лисенко, координаторкою центру, щоб дізнатися більше про його діяльність і ті добрі справи, які він робить для переселенців.
«Наш центр відкрився 22 липня. Створений він Василівською районною адміністрацією, щоб надавати допомогу ВПО тимчасово окупованого Василівського району. Всі його мешканці, що приїжджають до Запоріжжя, можуть отримати у нас гуманітарні набори, поспілкуватися з психологом, задати питання юристам чи фахівцям з управління соціального захисту населення. Свої послуги ми намагаємося розширювати, зараз налагоджуємо співпрацю з місцевою клінікою: її представники приїжджають до нас щовівторка і консультують людей — наприклад, щодо укладання декларації з сімейним лікарем.
А ще у нас проводять консультації представники Пенсійного фонду та Фонду соціального страхування. Це надзвичано важлива ініціатива, адже зараз уже майже 20 тисяч мешканців тимчасово окупованого Василівського району зареєструвалися в Запоріжжі. Людям потрібно знати свої права і можливості, отримувати соціальні виплати.
На сьогоднішній день ми видали 9000 продуктових наборів. Дуже зручно, коли людина приходить за допомогою і одразу може вирішити якісь свої питання, отримати консультацію спеціаліста».
Пані Ірина зазначає, що дуже рада співпраці з нашим благодійним фондом.
«Зазвичай нам привозять невелику кількість наборів, і тому ми їх видаємо маленькими партіями. А завдяки фонду “Стабілізейшен Суппорт Сервісез” ми змогли охопити велику кількість людей. Набори складені дуже розумно, там є все необхідне як для дорослих, так і для дітей. Малеча була надзвичайно рада, коли побачила солодощі, бо родинам передають лише крупи та консерви – солодощів взагалі не буває».
Анонси майбутніх роздач центр допомоги публікує у своєму телеграм-каналі. Сьогодні він має вже 7000 підписників. На жаль, кількість запитів часто перевищує можливості гуманітарного хабу.
«Охочих дуже багато, і це важко, бо люди йдуть і йдуть, часто повторно. Це можна зрозуміти, але наші сили не безмежні. Зараз ми прийняли рішення не видавати допомогу одним і тим самим родинам більше, ніж два рази. З іншого боку, припинилися масові виїзди з непідконтрольних територій, хоча раніше через Запоріжжя з Василівського району проїжджало близько тисячі людей щодня».
На жаль, останнім часом пані Ірині і її колегам-волонтерам доводиться працювати під обстрілами. Вона з сумом зазначає, що вже звикла, бо сама колись виїхала з зони бойових дій і знає, що це таке.
«Звичайно, нам страшно, але що робити. Намагаємось уникати скупчень, реєструвати отримувачів допомоги заздалегідь. На роздачі приходить не більше 150-200 людей, плюс неподалік є укриття — не підвал, а саме бомбосховище».
Ми вдячні пані Ірині за її самовіддану працю. Наш фонд разом з партнерами продовжить надавати допомогу людям, що постраждали від російської агресії і стали вимушеними переселенцями.