Шахраї щодня вигадують схеми як нажитись на довірливих людях. У соціальних мережах з’являються дописи, що пропонують громадянам отримати гуманітарну допомогу, зокрема, грошову. Ось кілька порад, які допоможуть відрізнити фейкове повідомлення від реального:
- Благодійна допомога завжди є безкоштовною
Якщо організація пропонує створити якісь платежі — це ознака шахрайства. Будьте обережні з оголошеннями, які просять про гроші без чіткого звіту про їх використання. Також для надання допомоги фонду не потрібні термін дії картки, пін-код чи тризначний CVV-код, вказаний на зворотній стороні.
- Перевіряйте джерело оголошення
Дивіться, на якому ресурсі розміщують оголошення. Сторінка може візуально виглядати схожою, але домен (ім’я сайту) може бути не правильним. Для цього завжди додатково гугліть назву організації та порівнюйте сторінки. Також, зазвичай, на сторінках вказані фізична/юридична адреса, номери телефонів, які діють, посилання на офіційні акаунти в соціальних мережах.
- Конкретика
Благодійні організації завжди чітко описують, яку допомогу пропонують. Якщо в повідомленні немає конкретики — має виникнути підозра.
- Емоційний тиск
Якщо повідомлення пишуть ВЕЛИКИМИ літерами або додають багато знаків оклику (!!!), або емоційно забарвлених слів, або вислови «лише 200 людей», «реєструйтесь до кінця дня», які спонукають де негайної дії — це може бути клікбейт або шахрайство. Благодійні фонди зазвичай пишуть короткі та змістовні повідомлення.
- Реєстрація онлайн
Співробітники благодійних організацій реєструють людей лише офлайн у спеціально відведених центрах. Вони не ходять вулицями пропонуючи допомогу, не пропонують допомогу через соцмережі та месенджери.
- Активність фонду
Фонд має бути активним. Оновлювати інформацію та прозоро показувати свою діяльність. Перевірити організацію можна через сервіс youcontrol.com.ua
- Також, якщо ви бачите сумнівні повідомлення, ви можете скористатися ботом «Перевірка» у Telegram від журналістів Ґвара Медіа — надсилаєте інформацію, яка викликає підозру, фактчекери її перевіряють та надсилають свій вердикт. Скористатися можна за посиланням @perevir_bot
Якщо шахраям вдалося втертися у вашу довіру, варто звернутися до найближчого відділу поліції або зателефонувати 102. Також існують загальні правила, які допоможуть уникнути подібних ситуацій:
- Прив’язати номер телефону до паспортних даних. Це можна зробити звернувшись до оператора мобільного зв’язку. Це знизить ймовірність того, що хтось без вашого відома перевипустить карту. Додатково можете поцікавитись в оператора, чи пропонують вони якісь інші послуги із захисту номера (наприклад, заборону на віддалену заміну сім-карти, встановлення секретного слова тощо).
- Не публікувати у відкритому доступі свій номер телефону.
- Встановити ПІН-код на сім-карту. Це допоможе у випадки втрати телефону. Зловмисники не зможуть використати вашу сім-карту в іншому пристрої.
- Звернутись до свого банку з питаннями, чи є в них додаткові послуги, які допоможуть захистити від шахрайства.
- Використовувати двофакторну аутентифікацію та використовувати застосунки, які генеруватимуть коди для входу у ваші соцмережі. (Google Authenticator, 2FAS тощо).
- Не повідомляти дані, якщо вам телефонують із незнайомого персонального та не офіційного номера установи. Якщо ви підіймаєте слухавку й абонент ставить запитання, пов’язані з персональними даними (уточнює ваше ПІБ, питає номер картки, CVV–2 код, питає, де ви проживаєте, просить ваш email тощо), краще скиньте виклик та самостійно перетелефонуйте компанії, працівником якої він назвався. Компанії можна продиктувати номер, з якого був дзвінок. Якщо це був валідний номер, чудово, але якщо номер був шахрайський, так ви ще і сповістите інших людей про їхню зловмисну діяльність. І, звичайно, можна просто скинути виклик та занести номер у чорний список.
Нагадаємо, що в рамках проєкту «Життєво необхідне реагування на ризики, пов’язані із захистом, та гуманітарні потреби постраждалого від конфлікту населення на півдні та південному сході України» наша команда допомагає жителям у Запорізькій та Херсонській областях.
Проєкт, який реалізують БО «БФ «ССС»» спільно з міжнародною гуманітарною організацією «CARE» за фінансової підтримки Міністерства закордонних справ Данії.