Учасники та учасниці програми «Democratize the Future» шукали відповідь на це запитання під час другої Цифрової Лабораторії – і знайшли її у принципі доміно.
Системне мислення не змінює все одразу. Воно допомагає знайти одну точку прикладення сили, яка запускає ланцюгову реакцію. Як перша кісточка доміно. Як сніжна куля, що перетворюється на лавину.
Саме тому на лабораторії ми рухалися поетапно:
- Який результат ми хочемо отримати?
- Які елементи всередині системи на нього впливають?
- Які зовнішні фактори можуть його змінити?
- Як частини системи взаємодіють між собою?
- І головне – де та точка, яка при мінімальних зусиллях запускає максимальні зміни?
Запрошена експертка Анна Ніколенко-Баєва, менеджерка гуманітарних проєктів БФ «Стабілізейшен Суппорт Сервісез», нагадала: без розуміння контексту навіть найкращі наміри можуть призвести до порушення прав людини. І підкреслила – підзвітність означає ухвалювати рішення прозоро та пояснювати їх тим, кого вони стосуються.
Після теорії – практика. Команди працювали над чотирма кейсами: створення інклюзивного міського простору, інтеграція ВПО в громади, включення молоді до прийняття рішень на рівні ОМС, доступність цифрових послуг для людей пенсійного віку. Кейси вигадані – але такі, що цілком могли б статися з реальними організаціями в Україні просто зараз.
А домашнє завдання – побудувати системну карту у власному контексті та знайти свою точку впливу. Результатами поділимося.
Програму реалізовує Благодійний фонд «Стабілізейшен Суппорт Сервісез» у партнерстві з MAD (“Make A Difference”, Швеція) за фінансової підтримки Шведського інституту Svenska institutet.