Нещодавно у Брюсселі вже вчетверте відбувся Європейський гуманітарний форум. Цьогоріч він став важливою платформою для діалогу між представниками європейських організацій, міжнародних та локальних партнерів. Серед учасників форуму були й представниці БФ «Стабілізейшн Суппорт Сервісез» — директорка програм розвитку та адвокації Ольга Іванова та директорка гуманітарних програм Анна Борисова.
За словами Ольги Іванової, форум вразив своїм масштабом, адже він об’єднав тисячі гуманітарних працівників з усього світу. Як зазначила директорка програм розвитку та адвокації, переважно розмови точились довкола того, як продовжувати допомагати, коли американського фінансування майже не залишилося, а потреби лише зростають. На щастя, європейські донори пообіцяли збільшити підтримку.
«Окрім питань фінансування, цікаво було також дізнатись, як у різних країнах НУО та донори спрощують систему due diligence (оцінки організацій, які подаються на гранти), — адже складні процедури часто закривають шлях до фінансування для молодих організацій. Виявляється, є багато хороших прикладів з усього світу, як можна визначити, що організація надійна і спроможна, й водночас не поховати хороші ініціативи під купою суперскладних документів. Сподіваюся, ця практика дійде й до України», — розповідає Ольга Іванова.
Своєю чергою, Анна Борисова зауважила, що питання локалізації гуманітарної допомоги залишається одним з найдискусійніших. «Усі говорять про важливість передачі ресурсів та ухвалення рішень від міжнародних організацій до місцевих. Місцеві роблять усе, що можуть: швидко підвищують рівень своєї експертності, без бюджетів нарощують спроможність якісно реалізовувати проекти, об’єднуються й намагаються адвокатувати свої потреби і потреби людей на всіх рівнях. Це точно буде тривалим процесом, і поки місцевим організаціям все ще надзвичайно складно отримати фінансування напряму від інституційних донорів», — зазначає вона.
Окрему увагу під час дискусій на форумі було приділено психологічній підтримці постраждалих від війни. «Все частіше звучить думка, що без психологічної допомоги людям складно повернутися до нормального життя й забезпечувати себе самостійно. Але не можна забувати, що існують ситуації, коли без матеріальної допомоги та гуманітарних наборів люди просто не зможуть вижити. Але очевидною є тенденція, що до активностей, які необхідні для виживання, точно має входити психологічна підтримка», — пояснює Анна Борисова.
Вона також наголосила на важливості перемовин у гуманітарній сфері й зазначила, що працівники гуманітарної сфери постійно комунікують із донорами, місцевою владою, партнерами. «Це така ж важлива навичка, як і знання гуманітарних стандартів. Саме в переговорах визначаються можливості продовження проєктів та залучення підтримки», — резюмує директорка гуманітарних програм.
Форум став не лише майданчиком для важливих обговорень, але й простором для знайомств, зустрічей та відновлення зв’язків між гуманітарними працівниками з усього світу. Саме в цій атмосфері живого спілкування, за словами Ольги Іванової, траплялися особливо емоційні моменти.
«Одна колежанка із закордонної організації побачила мене, і сказала, що їй дуже сумно бачити українців на таких заходах, бо вони не заслуговують на війну, бо її не мало бути в Україні. Я подякувала і сказала, що війн не мало би бути взагалі ніде в світі…».