Сьогодні, 31 жовтня 2019 року, Верховна Рада України прийняла за основу урядовий законопроєкт №2189, детальний аналіз якого ми робили більше трьох тижнів тому. Які ж практичні наслідки несуть такі зміни в законодавстві про децентралізацію?
По-перше, цей вже майже закон* забезпечує для обласних державних адміністрацій можливість невідкладно привести Перспективні плани формування територій громад у відповідність до оновленої Методики формування спроможних територіальних громад, про яку неодноразово зазначала новообраний міністр розвитку громад та територій Альона Бабак.
*Закон набирає чинності у день, наступний за днем його опублікування, проте до цього часу він ще має бути підписаний головою Верховної Ради України протягом 15 днів з моменту його ухвалення Верховною Радою та після чого ще протягом 15 днів також бути підписаний Президентом України, який, у свою чергу, зобов’язаний його опублікувати.
По-друге, створюються правові підстави для розробки і затвердження перспективних планів, що перекриватимуть 100% територій України (принцип повсюдності), адже через наявність обласних рад у цих процесах після майже 4 років впровадження реформи децентралізації, відповідно до затверджених Кабінетом Міністрів України перспективних планів, покритими є лише 87,6% території України (23 області).
Крім того, як нами вже згадувалось, ключовим критерієм для здійснення об’єднання декількох громад є їхня спільна «спроможність», тобто інституційна можливість професійно вирішувати питання місцевого значення і забезпечувати надання населенню якісних послуг (принцип субсидіарності).
Існують непоодинокі випадки, коли декілька малочисельних громад добровільно об’єднались в одну, проте їхня ресурсна та інституційна неспроможність об’єктивно не дозволяє їм розвиватись та виконувати покладені на них таким об’єднанням обов’язки (принцип фінансової самодостатності). Таким чином, цим громадам держава зобов’язана допомогти утворити спроможну громаду, водночас не забуваючи про обов’язкове врахування думки щодо такого об’єднання місцевого населення.
Для цього, з метою визначення ресурсної спроможності об’єднаних громад, Міністерство розвитку громад та територій пропонує оновити та встановити наступні критерії «спроможності» для об’єднаної громади:
- в об’єднаній територіальній громаді має проживати не менш 250 дітей шкільного і 100 дітей дошкільного віку;
- в об’єднаній територіальній громаді має проживати не менше 5 тисяч осіб;
- рівень податкоспроможності бюджету об’єднаної територіальної громади має складати не менше 0,3;
- частка місцевих податків та зборів у власних доходах об’єднаної територіальної громади має складати не менше 10%;
- оптимальність мережі об’єктів надання послуг, щоб послуга була максимально якісною, а не лише максимально наближеною.
Попри те, що такі зміни на рівні Міністерства ще офіційно не затверджені, ми рекомендуємо громадам поквапитись та обов’язково враховувати їх при плануванні свого об’єднання, адже останні рішення Уряду у сфері децентралізації дають чітко зрозуміти:
- процеси (і можливості) добровільного об’єднання територіальних громад добігають свого адекватного завершення, за яким логічно йде адміністративне, тобто «примусове» об’єднання неспроможних громад;
- публічну позицію Уряду стосовно необхідності дотримання при об’єднанні вимог Перспективних планів формування територій громад* як ключового критерію визнання таких об’єднаних громад спроможними.
*Наприклад, 16 жовтня Кабінет Міністрів України визнав спроможними (розпорядження № 963-р) всього 10 об’єднаних територіальних громад із 66 громад, у яких перші вибори депутатів та голів відбулись ще 30 червня 2019 року. Так, головним критерієм визнання спроможності цих об’єднаних громад стала їхня відповідність затвердженим Урядом перспективним планам.
Проте важливо врахувати, що 51 об’єднану громаду із зазначених 66 було визнано спроможною ще 7 листопада 2018 року попереднім складом Кабінету Міністрів України (Розпорядження № 836-р). Таким чином, від часу місцевих виборів 30 червня 2019 року у «підвішеному» стані через невідповідність Перспективним планам і досі залишається щонайменше 5 неспроможних об’єднаних територіальних громад.
У цьому контексті звертаємо увагу що із 86 об’єднаних громад, у яких Центральною виборчою комісією 11 жовтня 2019 року призначено перші місцеві вибори на 22 грудня 2019 року (Постанова №1920) і про які ми нещодавно писали, понад 50 об’єднаних територіальних громад не передбачені Перспективними планами, затвердженими Кабінетом Міністрів, що, на нашу думку, не дозволить їм перейти на прямі міжбюджетні відносини з державою та бути визнаними спроможними.
Підсумовуючи, варто зазначити, що територіальним громадам, яким і досі не вдалося об’єднатись, саме час думати про кращий для себе варіант єднання із прилеглими громадами та відстоювати такий інтерес публічно. Бо навіть об’єднаним, згідно із Законом України “Про добровільне об’єднання територіальних громад”, територіальним громадам, які на папері були (з політичних мотивів) визнані “спроможними”, але насправді такими не є, треба теж замислитись щодо свого майбутнього.
Як вже стало зрозуміло, для нового Уряду ключовим завданням є не формальне (якнайшвидше) закінчення реформи децентралізації, а створення по всій території України спроможної адміністративно-територіальної ланки базового рівня, яка інституційно готова покрити забезпечення ключових потреб відповідного населення та створити такі умови, за яких послуги первинного характеру (адміністративні, культурні, соціальні, медичні, освітні тощо) надаватимуться якісно, своєчасно, професійно та максимально “наближено до кінцевого споживача”.
Сергій Горовенко – юрист Stabilization Support Services, експерт з питань децентралізації