Більшість населення Херсону потребує регулярної гуманітарної допомоги, саме тому свої зусилля тут об’єднують сотні організацій та приватних осіб. Не винятком є і БФ ССС, який вже з весни реалізує на Херсонщині низку проєктів. Одним із наших місцевих партнерів є Херсонський гуманітарний хаб. Ми поспілкувалися із його співорганізаторкою й співкоординаторкою Веронікою Шевченко та з’ясували, як він з’явився, чим займається зараз та які завдання ставить на майбутнє.
Почалося все в Запоріжжі
Перші кроки допомоги херсонцям були ще в липні 2022 року у місті Запоріжжя, коли виникло питання щодо евакуації жителів Херсону через пункт пропуску у Василівці. Було запущено проєкт транзитного хаба з евакуацією та забезпеченням гуманітарної допомоги, медичних та юридичних послуг, розселення по Україні та за її межі. Тоді працював великий кол-центр. Робота велася до жовтня 2022 року, поки працював пункт пропуску. Під час цього об’єдналися багато українських організацій і підприємців. Коли ж закрили пункт у Василівці, команада почала готувалися до деокупації Херсону.
Перша поїздка в Херсон
Після звільнення Херсону оперативно почали збирати донати “Хліб для Херсону”, адже пекарні в місті на той час не працювали, продуктів не було, відсутніми були світло, газ і вода. Окрім того, волонтери звернулися в сусідню область до хлібозаводу, який увімкнув свої додаткові печі та почав пекти хліб з великою знижкою. Тому вже 14 листопада команда була серед перших, хто привіз 4 тисячі буханки в місто. Згадують, що роздавали хліб регулярно на чотирьох пунктах, це було нелегко, бо зв’язку не було. Уже на цьому етапі долучили місцевих волонтерів, адже розуміли, що гуманітарна ситуація важка та є потреба робити в Херсоні хаб.
– Весь тиждень жила на хлібозаводі. Перший раз, коли ми роздавали хліб, люди були виснажені, часто плакали, проте не зважали на обстріли, які постійно велися. Дуже запам’яталися чоловіки, які стояли пригнічені, з опущеними плечима. Боляче було дивитися на дітей. – Згадує Вероніка Шевченко. – Пам’ятаю, коли ми вперше в’їжджали, то усі стояли й нас зустрічали. Хтось плакав, хтось радів, було багато людей.
Із часом потреба в хлібі не зникала, тому волонтери почали шукати, хто допоможе налаштувати цей процес й організувати безперервну доставку хліба. І вже до серпня вдалося організувати 147 пунктів видачі хліба та консервів. У той період роздавали 16 500 буханок у тиждень, зараз же – лише 4 000.
Чому повезли спершу хліб…
Вероніка Шевченко росла у небагатій сім’ї, її виховувала сама бабуся, яка пройшла і голод, і війну. Часто в них не було їсти навіть хліба, тому саме він був цінний для маленької дівчинки. Уже тоді вона вирішила, що, як виросте, хоче допомагати людям, щоб у всіх був хліб.
– Краще допомагати, ніж стояти в черзі, щоб тобі щось дали. Тому що не кожен може попросити про допомогу, але потребують її багато, – згадує Вероніка Шевченко. – Також нам з бабусею не вистачало одягу. Я пам’ятаю, як мріяла про літню кофтинку. Тому наступним важливим кроком було відкриття соціального магазину в грудні. Нам привезли дві фури вживаного одягу. Ми з волонтерами зробили повноцінний магазин із полицями, правилами, записом того, що взяли. Ми все фасували за сезоном, віком, типом одягу чи взуття.
“Я буду все робити, тільки не виганяйте мене”
Багато людей телефонували і питали, як можна допомогти, тоді долучилося біля 30 осіб. Одна з волонтерок прийшла і сказала: “Я буду все робити, тільки не виганяйте мене” – херсонці хотіли змін і хотіли бути потрібним. Допомагати хабу також почали багато організацій. Так, звернувся і БФ ССС, запропонувавши 300 продуктових наборів, які передали маломобільним людям. Після цього були гігієнічні набори для дітей, сімей та осіб з інвалідністю, непродовольчі набори для інституцій. Робити такі роздачі було нелегко, адже не було стабільного зв’язку та інтернету. На цей момент команда організувала приміщення, де створила великий центр допомоги. Також зробили кол-центр, розпочали роздачу одягу, засобів обігріву, освітлення. Помітною у місті була відсутність медичних засобів, тому хаб від партнерів отримав 58 палет ліків, які передали людям і лікарням.
Системна робота хаба
– Завдяки волонтерам і партнерам хаб узяв за основу системний підхід допомоги, адже зрозумів, що просто привезти що-небудь і роздати кому-небудь із машини – не означає, що ти привіз, те, що нагально потрібно, і допоміг тим, хто цього найбільше потребує. – Наголошує пані Вероніка.
Волонтери працюють із усіма представниками кварталів міста, збирають потреби населення. Окрім того, функціонує канал у Телеграмі, де можна побачити інформацію про допомогу. Зрозуміло, що дехто може швидко відкрити інформацію, зареєструватися на допомогу та отримати її. Але є й ті, хто не має такого вільного доступу до інтернету, наприклад, у підтоплених районах Херсону. Тому через представників кварталів міста ведеться особисте оповіщення таких осіб щодо допомоги, на яку вони можуть зареєструватися.
Також у Херсоні виникла проблема з тим, щоб зробити копію документа, тому хаб у співпраці із БФ ССС розмістив копіювальні машини на трьох локація для безкоштовного друку. Ці місця стали користуватися масовим попитом.
У квітні БФ ССС забезпечив хаб великими гігієнічними наборами для осіб із інвалідністю. Після проведеної роздачі волонтери зрозуміли, що це велика гуманітарна потреба. По-перше, це маломобільні люди, які часто не можуть самі купити необхідне, по-друге, це дороговартісно. Тому команда долучила й інших партнерів, які допомогли на три місяці взяти осіб з інвалідністю на постійне забезпечення.
– Після підриву Каховської дамби виникли нові потреби та загрози. Перший, хто запропонував допомогу був БФ ССС. – Розповідає співкоординаторка хаба. – Завдяки цій співдії було закуплено установки для очищення води, осушувачі та генератори,човни, шланги, костюми, чоботи, питну воду, генератори тощо. Також було надано допомогу водоканалам. Із цього моменту почалася безперебійна робота допомоги населення.
Затоплення районів Херсону стало великою проблемою, тому були долучені й інші партнери хаба для закупівлі необхідного спорядження, до прикладу, пил, тачок, мийок тощо.
Створення робочих місць для херсонців
Обстріл міста тривав і в багатьох жителів були вибиті вікна, тому в січні було створено дві групи осіб “забиття вікон”. Для цього одна з організацій допомогла із будівельними матеріалами, а хаб організував працівників.
– До цього ми працювали безоплатно, адже це була наша ідея і нам було важливо допомогти, а не отримати кошти. Але тим херсонцям, які входили до робочих бригад, ми намагалися платити кошти, щоб підтримати їх і їхні сім’ї. – Коментує Вероніка Шевченко. – До роботи залучена дуже велика команада небайдужих людей. А з вересня за допомогою наших партнерів на базі хаба ми створили робочі місця із заробітною платою. На зараз у нас офіційно працює 26 херсонців, а ще долучаються 20 волонтерів. Нам дуже важливо створювати робочі місця саме для жителів Херсону, адже це дуже потрібно і їм, і місту загалом.
Керує процесом Вероніка Шевченко, яка щоденно разом із командою підтримує роботу хаба. Окрім того, хаб забезпечує підготовку до відкриття соціальної пральні, до роботи якої будуть долучені також херсонці.
Плани на майбутнє або, лівий берегу, ми чекаємо на зустріч!
Найбільшою трудністю для організації роботи, звісно, є постійні обстріли, але існують й інші проблеми, такі як: протікання даху хаба, забезпечення світла та тепла у приміщенні взимку.
Також команда турбується про те, як зможе допомогти херсонцям у зимовий період. На зараз за допомогою партнерів вже планують забезпечити 630 домогосподарств газовими балонами та опаленням на весь зимовий період. У співпраці із БФ ССС ведеться роздача різних наборів, які орієнтовані саме на зимовий період.
Окрім того, колектив хаба мріє відкрити соціальну перукарню, адже більшість херсонців не можуть собі дозволити оплатити ці послуги. Також існує проблема із доїздом маломобільного населення в медичні установи, тому команда хаба мріє запустити соціальне таксі, яке зможе допомогти з цим.
Вероніка Шевченко розповіла, що вони чекають на завершення обстрілів, щоб долучитися до відбудови Херсону і вже мають своє бачення, як це можна зробити. Також вони активно обговорюють потребу в готовності допомогти лівому берегу Херсонщини після його звільнення.
Із метою зменшити небезпеку для долучених до роботи хаба волонтерів, організацій, партнерів, ми не вказуємо їх імена та назви. Дуже дякуємо кожному та сподіваємося на спільну перемогу!
