На видачу питної води пані Валентина (ім’я змінене задля безпеки) із Заводської громади, що у Миколаївській області, прийшла разом з чоловіком та дітьми. Для багатодітної родини із 5 осіб це дійсно дуже вагома подія, адже тепер, близько тижня, їм не доведеться турбуватися, де взяти води, щоб приготувати їсти чи випити чаю.
«Ми такі раді, що ваш фонд привіз нам води, ще й так багато. Ми на неї дуже чекали. Зараз із чоловіком привеземо пляшки додому та поставимо у погріб, щоб була холодна. На обід тепер зможу зварити дітям борщу, а на вечір каші та компоту з сушених яблук, як вони люблять. Давно просили вже. У мене 3 дітей, найменшій донечці 5 років. Готувати доводиться багато. Але через постійну нестачу води це дуже важко. Рахую кожну краплю, щоб даремно не змарнувати», – розповідає жінка.
Проблеми із водопостачанням у Заводській громаді з’явилися із початком повномасштабної війни. Село, у якому мешкає родина пані Валентини, 8 місяців було під окупацією. Лише декілька хат вціліли, решта будинків були зруйновані практично повністю, як і водогін. Тому вода для жителів громади стала дійсно на вагу золота.
«Питної води у селі взагалі немає, а вода із колодязя чи колонки зовсім не придатна для користування, мутна, із поганим запахом та ще й солона. Такою водою ні попрати нормально не можна, ні покупатися. Навіть рослини на городі страшно поливати. Птиці домашній не даємо її. Ми воду звичайно відстоюємо у відрах, але це сильно не допомагає, якщо іржа трохи осідає, то сіль нікуди не дівається. Сусіди деякі намагалися бурити свердловини, щоб хоч якась була вода, але через декілька місяців навіть там почав з’являтися мул та присмак солі», – ділиться жінка.
Щоб купити питної води родині пані Валентини доводиться їздити у сусіднє місто Снігурівку, за 25 кілометрів.
«Беремо причеп, туди збираємо усі пусті пляшки і їдемо набирати. Зазвичай, робимо це раз на тиждень. Питну воду максимально економимо, бо їздити часто у нас немає можливості, адже це дуже дорого. Чоловік мій не працює, має інвалідність, я постійно із дітьми, тому родинний бюджет у нас, можна сказати, обмежений. Завдяки вашій допомозі, хоч деякий час зможемо не піклуватися, де взяти воду та ще й трохи зекономимо. Це так важливо для нашої родини. Залишатися без води дуже важко, добре що ви це розумієте і так нам допомагаєте», – із вдячністю говорить пані Валентина.
На жаль, Заводська громада не єдина має проблеми із водопостачанням. Через постійні обстріли та сильне руйнування інфраструктурних об’єктів, централізоване водопостачання у прифронтових регіонах або повністю відсутнє або працює зі значними перебоями.
У рамках реалізації проєкту, наш Благодійний Фонд провів 11 роздач води у громадах Запорізької, Миколаївської та Херсонської областей. Ми роздали 9.738 пляшок питної води, ємністю по 6 літрів кожна. Таким чином, допомогу отримали 4.869 домогосподарств.
Допомога надається у рамках реалізації проєкту «Життєво необхідна відповідь на потреби захисту та гуманітарні потреби постраждалого від конфлікту населення на Півдні та південному Сході України» реалізує «Благодійний Фонд «Стабілізейшен Суппорт Сервісез» спільно з міжнародною гуманітарною організацією CARE за фінансової підтримки Міністерства закордонних справ Данії.