Житло — одна з пріоритетних потреб ВПО та іншого населення, яке постраждало внаслідок воєнних дій. Держава та громади реалізують різні програми підтримки людей, які втратили свої домівки й були змушені переїхати в безпечніші регіони країни. Ми дослідили, як на практиці державна й місцева влада забезпечує житлові права кожної і кожного, хто потребує цього.
Протягом серпня — грудня 2023 року ми проаналізували національні та місцеві житлові політики в Києві та 6 громадах (Львівській, Хмельницькій, Ужгородській, Мукачівській, Коломийській та Бурштинській), провели фокус-групи з ВПО, а також експертні інтерв’ю. Зокрема, визначили, які житлові програми впроваджені в цільових громадах, наскільки вони доступні для переселенок і переселенців, з якими викликами стикаються ВПО й місцева влада, прагнучи розвʼязати питання житла.
За результатами роботи наша юридична команда напрацювала рекомендації для покращення політик у сфері житлових прав ВПО та інших людей, які постраждали внаслідок воєнних дій.
Докладніше про результати досліджень читайте в інтервʼю Оксани Савицької, юристки проєкту.
Оксана Савицька: «Проблема забезпечення ВПО житлом стає дедалі гострішою як для держави, так і для громад, які їх приймають»
Чому важливо визначити реальну потребу ВПО в житлових програмах і програмах підтримки реалізації житлових прав?
Проблема забезпечення внутрішньо переміщених осіб житлом стає дедалі гострішою як для держави, так і для громад, які їх приймають. Надходження до державного й місцевих бюджетів скорочуються, непередбачувані наслідки та строки завершення війни теж негативно впливають на розробку та ухвалення довгострокових рішень у житловому секторі. За прогнозами багатьох міжнародних інституцій, що довше триватиме війна, то більша частка населення країни опинятиметься у вразливому становищі, а ресурси, які б давали змогу людям протриматися без сторонньої допомоги, вичерпуватимуться. Саме тому важливо визначити реальну потребу внутрішньо переміщених осіб у житлових програмах, забезпечити їх доступність.
Під час дослідження ми з’ясували, що в громадах реалізують різні програми підтримки ВПО, які втратили житло й були змушені переїхати. Частина таких програм існувала до 24 лютого 2022 року, деякі почали втілюватися лише після повномасштабного вторгнення.
Громади ведуть облік внутрішньо переміщених осіб, які перебувають на соціальному квартирному обліку, потребують поліпшення житлових умов чи надання житлового приміщення з фонду житла для тимчасового розміщення ВПО. На підставі облікових даних формуються місцеві житлові програми та ухвалюються рішення щодо розподілу житла.
Утім дані обліку не відображають інформацію про реальні житлові потреби ВПО. Наприклад, загальна кількість сімей ВПО, які перебувають на житлових обліках у Києві, складає лише 0,7 % від загальної кількості зареєстрованих сімей ВПО.
Які ключові виклики, з якими стикаються приймаючі громади і ВПО, були виявлені під час дослідження?
У ході дослідження ми проводили інтерв’ю з представниками органів виконавчої влади територіальних громад. Здебільшого вони говорили про такі виклики у сфері забезпечення житлових прав:
- велика кількість переселенців;
- відсутність соціального й тимчасового житла в приймальній громаді;
- відсутність джерел для формування житлових фондів;
- застаріле житлове законодавство, яке потребує змін та оновлення;
- необхідність пошуку території для влаштування модульних містечок, з доступом до освітніх і культурних закладів, закладів міської інфраструктури тощо, щоб максимально інтегрувати їх у міське життя, а не ізолювати;
- відсутність на земельних ділянках інженерних мереж: водопостачання, водовідведення, електропостачання тощо.
Як такі дослідження допоможуть громадам розв’язати питання тимчасового житла для ВПО?
За результатом досліджень ми напрацювали рекомендації, які мають бути реалізовані владою на національному рівні, та окремі рекомендації для органів влади кожної з громад, де проводили дослідження. Разом із тим, я впевнена, що вони будуть актуальні і для інших громад нашої країни.
Якими є базові рекомендації для покращення політик у сфері житлових прав ВПО та інших людей, які постраждали внаслідок воєнних дій?
На загальнонаціональному рівні:
1. Розробити зміни житлового законодавства, щоби воно відповідало сучасним викликам, й окремі алгоритми для реалізації житлових прав ВПО, зокрема в питанні розподілення житла з відповідних фондів, обліку ВПО, які потребують поліпшення житлових умов, тощо.
2. На рівні виконавчої влади розробити довгострокову державну програму забезпечення житлових прав ВПО в розрізі оперативного, тимчасового, постійного житла, проведення капітального й поточного ремонту, зокрема на умовах кредитування, а також фінансування для окремих соціальних категорій (вагітні, люди з інвалідністю тощо).
3. Розробити методичні рекомендації та правові механізми впливу створених Рад ВПО на політику органів місцевого самоврядування, зокрема на реалізацію і захист житлових прав ВПО.
4. Збільшити фінансування місцевих бюджетів на будівництво нового житла для ВПО, реконструкцію житлового фонду, пільгового кредитування: залучення додаткового фінансування з боку міжнародних організацій, країн-донорів, грантових програм, розв’язання питання справедливого спрямування цих коштів, зокрема шляхом зведеної публічної інформації про потреби.
5. Розробити механізм компенсації витрат ВПО на оренду житла з визначенням критеріїв та строків такої компенсації.
На місцевому рівні:
1. Провести моніторинг житлових потреб внутрішньо переміщених осіб для вивчення їхніх реальних потреб у житлових програмах.
2. Організувати безоплатну юридичну підтримку ВПО для належного захисту їхніх житлових прав.
3. Розробити й ухвалити довгострокову програму інтеграції ВПО в місцеву громаду, зокрема з відображенням довгострокових житлових рішень.
4. Провести інвентаризацію всієї нерухомості, зокрема тієї, яку можна реконструювати для подальшого використання як житловий фонд.
5. Актуалізувати інформацію в базі даних про ВПО зі створенням соціальної картки особи, яка буде включати розділи з наявними потребами.
6. Створити єдину базу житла для ВПО, зокрема в розрізі черг за різними програмами, та оприлюднити інформацію з неї.
7. Затвердити порядок формування рейтингового списку взятих на облік людей, які потребують отримання житла, забезпечити оприлюднення цих списків, надаючи ґрунтовну інформацію про людей, які отримують безплатне житло в громаді, у тому числі за видами житла та умовами отримання.
8. Створити сприятливі умови для залучення донорів для нового будівництва та реконструкції житлового фонду для ВПО (спрощення процедури відведення земельної ділянки, надання доступу до комунікацій, організаційного забезпечення тощо).
9. Посилити співпрацю з Держмолодьжитлом у частині реалізації місцевих житлових програм згідно з постановами КМУ № 584, 481, 980 або на інших умовах відповідно до ст. 27, 30, 31 Закону України «Про місцеве самоврядування».
10. Залучати ради ВПО до ухвалення рішень щодо формування та розподілу соціального/тимчасового житла. Наприклад, шляхом включення їх до робочих груп чи комісій у місцевих органах влади.
11. Покращити організацію обробки інформаційних запитів та надання ґрунтовніших відповідей на звернення ВПО.
12. Вивчити досвід органів місцевої влади щодо забезпечення житлових прав ВПО в інших громадах/регіонах.
13. Сформувати базу земельних ділянок, які можна виділити під будівництво житлових будинків для ВПО.
Ми досліджували житлові програми в межах проєкту «Підтримка спроможності системи соціального захисту населення щодо реєстрації внутрішньо переміщених осіб», що реалізується за фінансування Агентства ООН у справах біженців.