Всесвітній день біженців, який щороку відзначають 20 червня, — це нагода ще раз привернути увагу до історій тих, хто втратив дім, але не втратив сили й гідності. В Україні ця тема набула особливої гостроти: війна змусила мільйони людей залишити рідні місця й шукати прихистку.
Ми впевнені, що допомога переселенкам та переселенцям — це не лише розвʼязання гуманітарних питань, а й підтримка їх згуртованості та інтеграції в нові громади. Щоби зміцнити спроможність Рад ВПО, які адвокатують права переселенок і переселенців на локальному рівні, ми провели для них низку просвітницьких заходів. У фокусі — підтримка, діалог і посилення ролі ВПО в житті громад.
У Запоріжжі відбувся круглий стіл «Від втрати до участі», під час якого обговорили, як люди, які пережили вимушене переміщення, знаходили сили діяти та підтримувати інших. У центрі уваги — потенціал ВПО як агентів змін, а також роль влади та громадського сектору у процесі інтеграції.
«Ми дізналися про цінний досвід Рад ВПО з громад області щодо партнерства з владою та благодійними організаціями. Такі зустрічі сприяють об’єднанню Рад ВПО, налагодженню комунікації, розширенню контактів, зміцненню співпраці, що надихає на нові звершення», — поділилася Олена Кудієнко, голова Ради ВПО при Долинській сільській раді.
Особливо емоційним став проєкт «Жива бібліотека»: учасниці й учасники принесли дві речі — одну, яку взяли із собою під час евакуації, іншу — що символізує нове життя в громаді. Особисті історії, які розповіли переселенки та переселенці, стали живими свідченнями реалій війни.
«На зустрічі зібралися люди, об’єднані спільною бідою — втратою домівки та травматичними подіями війни. Тому ми не лише обговорювали проблеми, а й ділилися спогадами, навіть плакали, а потім аналізували досвід інтеграції у нові громади. Такі зустрічі показують, що ми не самі, і що війна — це біда одна на всіх», — розповіла Наталя Денисенко, голова Ради ВПО при Новоолександрівській сільській раді.
У Калуші на Івано-Франківщині підтримали проведення фотовиставки «Нові обличчя громади. Історії незламності», що об’єднала 20 світлин і життєвих історій нових мешканців міста.
У Береговому на Закарпатті організували перегляд документальної стрічки «Боротьба Джамали» з подальшим обговоренням досвіду внутрішнього переміщення.
Презентували приклади успішних переселенських ініціатив у Миколаєві. Учасниці й учасники зустрічі планували проведення інформаційної кампанії для підвищення обізнаності про права та потреби ВПО, подолання стереотипів у цій сфері.
У Кременці на Тернопільщині членкині й члени Ради ВПО ділились досвідом того, як ради сприяють інтеграції переселенок і переселенців у громади. Вони також створили спільну інсталяцію «Дерево надії», що символізує силу спільноти й надію, яку кожен несе у собі. Учасниці та учасники записували побажання для України, своєї громади або особисті мрії — і кріпили їх до гілок.
У Дубні, Ромнах та Чернігові однією з ключових активностей стала настільна гра «На роздоріжжі». Під час гри учасниці та учасники проходили ігровий сценарій «Життя українського біженця», що відтворює складний шлях пошуку прихистку в іншій країні.
Загалом наші регіональні команди провели 24 активності у 23 областях.
Ми підтримуємо Ради ВПО завдяки проєкту «Підтримка спроможності державних установ та місцевих громад у зміцненні системи соціального захисту в Україні», що втілюється за підтримки Aгентства ООН у справах біженців в Україні (УВКБ ООН).
