На полях конференції Ukrainian Recovery Conference українці презентували рекомендації та успішні практики залучення Рад ВПО, діаспори, та біженців до процесів відновлення.
Про це йшлося на круглому столі в Римі напередодні Ukrainian Recovery Conference, де обговорюватимуться мільярдні інвестиції у відновлення країни. Представники Рад ВПО та українських і світових організацій громадянського суспільства організували окремий захід за участі міжнародних експертів та урядовців після того, як його не вдалося організувати в рамках основної конференції.
Міжнародні експерти засвідчили свою підтримку українським Радам ВПО
Спеціальна доповідачка ООН з прав внутрішньо переміщених осіб Паула Ґавірія Бетанкур оголосила про продовження свого мандату на наступні три роки й пообцяла надалі сприяти розвитку мережі Рад ВПО та підтримувати вимушених переселенців в Україні та світі.
«Внутрішньо переміщені особи — це не просто отримувачі допомоги, не просто жертви. Це носії прав, громадяни, агенти відновлення, агенти змін, агенти миру», — заявила Бетанкур, долучившись до заходу онлайн.
Елісса Голберг, посол Канади в Італії, наголосила, що з 19 мільярдів доларів канадської допомоги Україні, 12 мільярдів спрямовано на підтримку державних послуг — зокрема на виплату пенсій і допомоги для внутрішньо переміщених осіб.
Нідерланди підтримали проєкт діалогу між українцями
На круглому столі анонсували запуск нового проєкту, який створює структурований діалог між українцями в Європі та Радами ВПО в Україні. Дорон Верстрелен із Міністерства притулку та міграції Нідерландів відзначив зацікавленість своєї країни в результатах проєкту, який реалізується українським БФ «ССС» та нідерландською організацією OpenEmbassy.
«Це перш за все діалог “людина-людина”, який допоможе формувати політику обох країн і створювати програми у сфері освіти та підприємництва ».
Перша зустріч відбулася на початку липня й фокусувалася на спільних потребах українців у Нідерландах та в Україні.
Ради ВПО як механізм участі у місцевому відновленні
Валерія Вершиніна, виконавча директорка БФ «ССС» та співзасновниця Конгресу рад ВПО зазначила: «Ради ВПО активно долучаються до проєктів відновлення на місцевому рівні — і до консультування щодо відбудови інфраструктури, і до розробки програм для населення. А от залученості до змін на національному рівні бракує. Чимало рішень, програм і стратегій приймаються без урахування думки переселенців. Нам необхідна системна співпраця між урядом, донорами, радами ВПО та іншими представниками постраждалого населення. Ми закликаємо державу взяти на себе лідерську функцію в цьому процесі».
Сьогодні в Україні працює понад 800 рад ВПО у 66% всіх громад, де проживають переселенки й переселенці.
Анна Чернова з благодійного фонду «Посмішка UA» закликала не зводити роль переміщених осіб лише до отримувачів послуг: «Ми бачимо ради ВПО як стратегічного партнера, а не просто як сервісну агенцію, тому що я думаю, це не їхня справжня мета — бути сервісними агентами. Будь ласка, залучайте нас як місцевих діячів, які вже пов’язані з громадами».
Мартіна Ранєлі, керівниця відділу Міжнародного інституту гуманітарного права, наголосила на потребі створення нейтральних і безпечних просторів для діалогу між урядом та переселенцями.
«Важливо, щоб люди з досвідом переміщення мають стати співтворцями різноманітних проєктів і програм та мати простір для звернення до урядових чиновників з усього світу», — зазначила вона.
Системні проблеми координації
Проблеми повернення пов’язані не лише з питаннями безпеки, а й із системними викликами в політиці держави щодо переміщених осіб. Яна Любімова, співзасновниця Конгресу Рад ВПО, повідомила, що за підтримки МБФ «Відродження» готується узагальнена адвокаційна позиція, яка окреслює 11 ключових викликів. Серед них — відсутність чіткої координації через розподіл повноважень між Міністерством розвитку громад та Міністерством соціальної політики.
«Найважливіше — визнання ВПО як партнерів у процесі відновлення. Цей документ, який ми представили сьогодні, — не фінальний результат. Це заклик до дії».
Альона Луньова з Центру прав людини «ZMINA» підтвердила ці виклики.
«Ми з колегами заявили про необхідність включення порядку денного тимчасових територій до порядку денного Ukrainian Recovery Conference. Бо наразі ці проблеми не в фокусі дискусій про людський капітал».
Потреба нової стратегії для 6 мільйонів українців
Ольга Токарюк, дослідниця з лондонського Chatham House, презентувала результати дослідження, які демонструють тривожну тенденцію. За даними київського Центру економічної стратегії, частка тих, хто планує повертатися, знизилась з 70% у 2022році до 44% у 2025 .
При цьому 55% українців за кордоном походять зі східних та південних регіонів, багато з них мають досвід подвійного переміщення — спочатку у 2014-му, потім у 2022-му.
«Ці люди можуть почуватись найбільш вразливими, але водночас вони часто відчувають найтісніший емоційний зв’язок з Україною», — зазначила дослідниця.
Практичні результати
Учасники заходу домовилися про низку конкретних кроків: розробку політичного документу з рекомендаціями для урядів, створення партнерської мережі між Радами ВПО та організаціями українців за кордоном, а також запуск транскордонних платформ для діалогу та підтримки повернення.
Захід відбувся напередодні ключової події — Ukrainian Recovery Conference у Римі, де міжнародні донори обговорюватимуть багатомільярдні інвестиції у відбудову України. Українські активісти підкреслили важливість людського виміру цього процесу поряд з економічними питаннями.
За словами організаторів, це була перша спроба на міжнародному рівні обговорити конкретні механізми залучення української діаспори не як отримувачів допомоги, а як активних партнерів у відбудові країни.
Захід організовано БФ «Стабілізейшен Суппорт Сервісез» за підтримки міжнародного благодійного фонду «Відродження» та Університету МакГілл (Канада).