
Минулого тижня у Варшаві відбувся міжнародний воркшоп «Внутрішнє переміщення в Україні: дії, адвокація та лідерство». Захід об’єднав дослідників, експертів, представників громадських організацій та лідерів рад ВПО з України й інших країн. Активну участь у воркшопі взяла команда БФ «Стабілізейшен Суппорт Сервісез», представивши українську експертизу в питаннях роботи рад ВПО.
Протягом двох днів учасниці та учасники обговорювали, як досвід України може трансформувати глобальні підходи для інтеграції внутрішньо переміщених людей та посилити їхній вплив на місцеву політики.
Виконавча директорка БФ «Стабілізейшен Суппорт Сервісез» Валерія Вершиніна виступила з доповіддю про уроки України для глобальних контекстів внутрішнього переміщення. «Українська модель участі ВПО не виникла як заздалегідь спроєктована “ідеальна система”. Вона сформувалася завдяки поєднанню кількох важливих чинників — децентралізації, активного громадянського суспільства, жіночого лідерства у соціальних питаннях та наявності цифрових реєстрів. У моменти надзвичайної турбулентності найважливішою дисципліною є не розширення, а визначення пріоритетів», – наголосила Валерія Вершиніна.
Окремо йшлося про роль рад ВПО як консультативно-дорадчих органів у громадах, про використання даних для планування місцевих політик і про те, як гуманітарна допомога може поступово переходити в довгострокові рішення через інклюзивне врядування.
«Ради ВПО демонструють, що люди, які пережили переміщення, можуть бути лідерами, які приносять у громаду власну експертизу та пропонують сталі рішення. Досвід України у сфері багаторазового та транскордонного переміщення створює можливості для об’єднання знань, мереж та досвіду українців з різних країн, зміцнюючи інклюзивне відновлення та демократичну стійкість», – впевнена Ольга Іванова, директорка програм розвитку та адвокації.

Водночас учасниці й учасники звертали увагу на те, що громади мають дуже різні можливості — від великих міст до малих населених пунктів, і хоча всі вони постраждали від війни, їх досвід в цьому процесі буде суттєво відрізнятись. Саме тому участь ВПО на місцях виглядає по-різному: десь вона стає реальним інструментом впливу на рішення, а десь залишається обмеженою через нестачу ресурсів.
«Українські Ради ВПО сьогодні виходять на міжнародний рівень — стають частиною глобального діалогу про внутрішнє переміщення, діляться власними напрацюваннями та водночас навчаються у колег з інших країн. Це означає, що досвід українських ВПО уже не лише про виживання, а про лідерство, партнерство та вплив на міжнародні підходи до пошуку сталих рішень», – зазначила Оксана Савицька, радниця з питань розвитку рад ВПО.
«Ради ВПО довели, що вони є ефективним механізмом інтеграції. Їх варто розглядати як стратегічний ресурс для повоєнного відновлення країни – за умови наявності реального мандату, ресурсів та доступу до ухвалення рішень. Цей захід дозволив представити український досвід інституалізації лідерства ВПО на міжнародному рівні та співставити його з глобальними практиками реагування на внутрішнє переміщення», – розповіла Анастасія Перепелиця, голова Ради з питань ВПО при Запорізькій ОВА.
«Особливо цінним було знайомство та обмін практиками з колегами з Грузії та Колумбії — країн, які також пройшли складний шлях внутрішнього переміщення. Такі міжнародні зв’язки дають нам можливість не повторювати чужих помилок у створенні програм підтримки ВПО, впроваджувати перевірені інструменти та водночас адаптувати їх до українського контексту. Це відкриває нові горизонти для відбудови та відновлення України — з урахуванням кращих світових практик і з фокусом на гідність, самозарадність та інтеграцію людей», – наголосила Олександра Басан, голова Ради ВПО при Підгородненській міській раді.
Як наголошували учасниці й учасники дискусій, участь ВПО — це не окремий проєкт, а частина інституційної інфраструктури, яка потребує чіткості, відповідальності та розуміння власних можливостей.
Участь команди БФ «Стабілізейшен Суппорт Сервісез» у цьому заході стала важливою частиною міжнародного діалогу про роль внутрішньо переміщених людей як партнерів у формуванні політик, відновленні та розвитку громад.
Цей воркшоп підтримано Радою досліджень соціальних та гуманітарних наук Канади (SSHRC), Варшавським університетом, Мережею досліджень питань біженців на місцевому рівні (LERN), Фондом досліджень Квебеку – Société et culture (FRQSC), Управлінням Верховного комісара ООН у справах біженців (УВКБ ООН), Міжнародним фондом «Відродження», Інститутом Макгілла з вивчення міжнародного розвитку (ISID) та Дослідницькою групою з питань глобальної справедливості Центру Янь Ліня при Університеті Макгілла.