Новини
Дата публікації

Як забезпечуються житлові права ВПО? Дослідили досвід 54 громад 

4 622 761 — саме стільки в Україні ВПО станом на початок 2025 року. Усі вони вимушені були покинути свої домівки й переміститися в безпечніші регіони країни внаслідок повномасштабної війни.

Одна з основних потреб ВПО в нових громадах — житло. Щоб її задовольнити, держава й місцева влада впроваджують різні політики підтримки. Наша юридична команда дізналася, наскільки вони дієві.

Протягом 2024 року ми аналізували місцеві та національні програми й політики в галузі житлових прав ВПО в 54 цільових громадах 18 областей: Вінницької, Волинської, Дніпропетровської, Житомирської, Закарпатської, Івано-Франківської, Київської, Кіровоградської, Львівської, Одеської, Полтавської, Рівненської, Сумської, Тернопільської, Хмельницької, Черкаської, Чернігівської та Чернівецької. 

Як ми працювали:

  • проаналізували житлові програми в цільових громадах;
  • оцінили їхню доступність для ВПО; 
  • вивчили основні проблеми забезпечення ВПО житлом, із якими стикаються ВПО і місцева влада. 

За результатами роботи ми напрацювали рекомендації для покращення житлових політик.

Усі звіти за результатами досліджень дивіться за посиланням.

Докладніше про результати досліджень розповідає Антон Красов — координатор проєкту з питань соціального житла. 

Антон Красов, координатор проєкту з питань соціального житла: «Забезпечення житлом ВПО в конкретній громаді має ґрунтуватися на їхніх потребах»

Чому важливо визначити реальну потребу ВПО в житлових програмах і програмах підтримки реалізації житлових прав?

Житлові потреби ВПО в більшості громад, як правило, ніхто не аналізує. Працівники органів місцевого самоврядування погано розуміють важливість аналізу потреб та його практичного використання. Міф, буцімто інформації про кількість ВПО достатньо для розуміння їхніх житлових потреб, не відповідає дійсності. 

Вивчення потреб — стартова точка ефективної політики в будь-якій сфері. Забезпечення житлом переселенок і переселенців у конкретній громаді має ґрунтуватися не на абстрактних даних про кількість ВПО, які там зареєстровані, а на їхніх потребах. Вивчивши переселенські житлові потреби, можна побачити за цифрами конкретних людей — зі своїми інтересами, планами та можливостями. 

Розгляньмо два приклади. Перший переселенець — 28-річний бездітний Дмитро, який зупинився в громаді на кілька тижнів і живе у знайомих. Працює він віддалено й планує їхати в іншу область. Друга переселенка — 71-річна Олександра, яка має інвалідність, погано пересувається, живе в МКП зі своїми дітьми та онуками й планує залишатися у громаді. Очевидно, що в кожного з цих людей різні житлові потреби, але обоє хочуть отримати житло.

Деякі громади почали проводити анкетування щодо житлових потреб у громаді, зокрема в онлайнрежимі. Воно допоможе краще зрозуміти конкретні житлові потреби й плани ВПО — наприклад, бажання тимчасово чи довгостроково жити в громаді. Важливо, що з вересня 2024 року, відповідно до наказу Мінреінтеграції № 288, оцінка потреб ВПО стала обов’язковою і має проводитися не рідше ніж раз на рік.

З якими ключовими викликами стикаються приймальні громади і ВПО?

  • У багатьох громадах не створено фонду соціального житла. Облік тих, хто потребує скористатися фондом житла, призначеного для тимчасово проживання внутрішньо переміщених осіб відповідно до постанови КМУ від 29.04.2022 № 495 «Деякі заходи з формування фондів житла, призначеного для тимчасового проживання внутрішньо переміщених осіб», не ведеться. Однією з причин представники органів влади називають нездатність наповнення відповідних фондів. Спрацьовує хибна логічна зв’язка: навіщо створювати фонд чи вести облік, якщо його немає чим наповнювати? 
  • Громади, як правило, не використовують альтернативні джерела наповнення фонду соціального житла — скажімо, відумерлу спадщину. Причин може бути кілька: тривале оформлення відумерлої спадщини, незадовільний технічний стан майна, що потребує значних капіталовкладень для реконструкції, відсутність фінансування чи державних рекомендацій активно залучати такі об’єкти до житлового фонду. 
  • У деяких громадах немає вільних земельних ділянок. 
  • Представникам місцевого самоврядування та Ради ВПО часом бракує профільних знань та/або мотивації для покращення житлової політики щодо ВПО. 
  • Різний рівень спроможності й ресурсів у громади дає різні можливості забезпечення ВПО житлом. 
  • Високий рівень безробіття й цін на оренду житла ускладнюють забезпечення гідних умов проживання для ВПО своїми силами. Тому громадам необхідна підтримка. 
  • Низький рівень інформаційної доступності сайтів про забезпечення ВПО житлом заважає робити це ефективно. Мало сайтів громад містять чітко, покроково й зручно викладену інформацію щодо реалізації житлових прав ВПО (блок-схеми, картинки тощо) та алгоритму дій. Інформація про роботу Ради ВПО (персональний склад, електронна пошта, протоколи, звіти тощо) часто недоступна.

Як такі дослідження допоможуть громадам вирішити питання забезпечення житлом ВПО з фондів житла, призначених для тимчасового проживання ВПО, або соціального житла?

Чому це дослідження важливе для органів місцевого самоврядування та Рад ВПО?

  • Житло — найважливіша потреба ВПО. Тому її вирішення має бути пріоритетом органів влади, в тому числі місцевої. 
  • Реалізація більшості житлових прав ВПО (житловий облік, участь у місцевих програмах, тимчасове проживання, довгострокове проживання) відбувається саме на локальному рівні — у територіальній громаді. Тому це дослідження сфокусоване на громадах. 
  • Орган місцевого самоврядування має повноваження та ресурс для ухвалення місцевих програм житлової підтримки ВПО. 
  • Рада ВПО повинна допомагати органу місцевого самоврядування втілювати в життя найкращі стратегії пошуку житла для ВПО. 
  • Дослідження дає органу місцевого самоврядування можливість сформувати цільову житлову політику, засновану на конкретних потребах ВПО, які живуть у громадах, і допомагає показати реальний стан справ у громаді: виклики, тенденції та можливі рішення. 
  • Втілення дослідницьких рекомендацій і допоможе зробити політику у сфері забезпечення ВПО житлом ефективнішою.

Які базові рекомендації для вдосконалення політик у сфері житлових прав ВПО та інших людей, постраждалих від воєнних дій?

Заключна частина звіту — рекомендації щодо покращення житлової політики для ВПО. Ось деякі з них: 

Ухвалення локальних нормативно-правових актів 

  1. Розробити програму забезпечення ВПО житлом у територіальній громаді й передбачити обсяг фінансування відповідно до можливостей і потреб. 
  2. Напрацювати стратегію довгострокових житлових рішень для ВПО з подальшим залученням міжнародних гуманітарних організацій. 
  3. Визначити відповідальну людину чи підрозділ із функціями координації локальної політики щодо ВПО в громаді, прийнявши відповідний нормативно-правовий акт. 
  4. Залучати представників Ради ВПО до розробки локальних нормативно-правових актів, що стосуються переселенських прав та інтересів. 

Забезпечення житлом 

  1. Моніторити житлові потреби ВПО, щоби краще їх розуміти й знати, скільки серед них охочих тимчасово чи постійно лишатися в громаді, людей з інвалідністю, літніх чи вагітних. 
  2. Провести інвентаризацію житлових фондів і приміщень у громаді (зокрема на території приєднаних населених пунктів), які можна перевести у фонди житла для тимчасового проживання ВПО та фонд соціального житла для ВПО. 
  3. Сформувати реєстри вільних земельних ділянок, які можуть бути привабливими для потенційних донорів у разі нового будівництва житла для ВПО. 
  4. Розглянути питання альтернативних джерел наповнення житлового фонду й напрацювати додаткові механізми пошуку житла (викуп, використання безхазяйних приміщень, відумерлої спадщини). 
  5. Закласти в місцевий бюджет кошти на формування фондів житла для тимчасового проживання внутрішньо переміщених осіб із урахуванням їхніх потреб. 
  6. Налагодити співпрацю з представництвами Держмолодьжитла та Фондом підтримки індивідуального житлового будівництва на селі на місцях; розглянути можливість співфінансування регіональних програм надання житлових кредитів із місцевого бюджету. 
  7. Активізувати співпрацю з міжнародними донорами для реконструкції/побудови соціального/тимчасового житла, доступного для ВПО. 
  8. Запозичувати позитивний досвід місцевої влади в царині забезпечення житлових прав ВПО. 
  9. Звертатися до Кластеру з питань захисту для отримання інформації про дієві стратегії в сфері забезпечення житлових прав ВПО. 
  10. Проводити широку інформаційно-просвітницьку кампанію серед ВПО, яка допоможе їм більше дізнатися про свої житлові права та місцеві й державні житлові програми. 
  11. Проводити тренінги, лекції й семінари для представників органів місцевого самоврядування, котрі опікуються переселенськими питаннями, зокрема забезпеченням житлових прав ВПО, які постійно живуть у громаді. 

Дослідження допомогло виявити як позитивні тенденції та практики, так і проблеми, з якими мають працювати громади та Ради ВПО. Подолати їх допоможуть практичні освітні програми у сфері житла для ВПО, організовані для органів місцевої влади та Рад ВПО. Передбачений у їхніх рамках обмін досвідом додасть громадам мотивації та розширить можливості для покращення житлової політики, спрямованої на забезпечення прав ВПО.

Ми досліджували житлові програми в межах проєкту «Підтримка спроможності системи соціального захисту населення щодо реєстрації внутрішньо переміщених осіб», що реалізується за фінансування Агентства ООН у справах біженців в Україні (УВКБ ООН).