Яка демографічна ситуація в громаді? Які соціальні послуги надаються? Наскільки розвинені середній і малий бізнеси? Чи достатньо шкіл, лікарень і банків? Відповіді на ці запитання важливі і для громади, і для інвесторів, оскільки дають змогу оцінити її потенціал. Про все це розкаже соціальний паспорт — документ, що містить інформацію про ресурси та соціальні особливості громади.

Минулого року наш фонд систематично допомагав цільовим громадам складати або оновлювати соціальні паспорти. Також ми провели для них оцінку потреб у соціальних послугах, адже через повномасштабну війну в країні збільшилася кількість людей, які потребують соціальної підтримки та захисту. Ми співпрацювали з 56 громадами в 14 областях: Вінницькій, Волинській, Житомирській, Закарпатській, Київській, Кіровоградській, Львівській, Одеській, Полтавській, Рівненській, Тернопільській, Хмельницькій, Черкаській та Чернівецькій. У кожній області наші регіональні команди надавали методичну й консультаційну підтримку 4 громадам.

Проведена робота в громадах вплине на якість життя майже 3 мільйонів людей, що в них проживають, серед яких понад 300 тисяч — внутрішньо переміщені особи.

Що громади зробили за нашої підтримки:

  • 56 соціальних паспортів, які ми змакетували (усі документи можна переглянути на нашому сайті);
  • середньострокові плани розвитку системи соцзахисту, які базуються на наших дослідженнях щодо доступності та якості надання соціальних і адміністративних послуг.

Докладніше про роботу з громадами та вплив соціального паспорта на їхній розвиток розповідає Юліана Гасанбекова, координаторка фонду з розробки соціальних паспортів.

Про спроможність місцевої влади надавати соціальні послуги:

«В Україні завершена реформа децентралізації. Значна частина повноважень із забезпечення надання соціальних та адміністративних послуг, мінімальних стандартів життєдіяльності, розвитку добробуту та безбарʼєрності покладені тепер на територіальні громади. Відповідно всі громади зазнають додаткового навантаження та змушені шукати власні можливості й ресурси для забезпечення потреб населення. Повномасштабне військове вторгнення Російської Федерації в Україну ускладнює ці завдання в рази. Тому головна мета проєкту — посилити спроможність місцевої влади надавати послуги громадянам».

Про взаємодію з громадами:

«Робота в громадах розпочалась зі створення робочих груп із питань розробки соціального паспорта та проведення оцінки потреб у соціальних послугах. Наступним кроком стали навчальні заходи в громадах щодо складання соціальних паспортів, проведення оцінки потреб у соціальних послугах та планування розвитку системи соціального захисту в цільових громадах. У кожній цільовій громаді на перших засіданнях робочих груп ми провели вокркршопи. Це допомогло вибудувати комунікацію, партнерські відносини та забезпечити 100% залученості в процес».

Про зміст соціального паспорта:

«Наповненням соціальних паспортів безпосередньо займалися громади за підтримки наших регіональних команд. Документи містять найактуальнішу інформацію про громаду з урахуванням ситуації по всім населеним пунктам: кількість населення та домогосподарств, гендерна складова, управлінська структура, комунальні установи та підприємства, старостинські округи, доступність до аптек, банків, медзакладів, шкіл та дитячих садочків, установ, які забезпечують надання адміністративних та соціальних послуг, транспортне забезпечення між населеними пунктами й адміністративним центром громади».

Про функції соціального паспорта:

«Стисло викладена інформація дає змогу швидко й повною мірою познайомитись із громадою. Водночас ці дані допомагають громаді ухвалювати управлінські рішення щодо ефективного використання наявних ресурсів і залучення додаткових інвестицій».

Про оцінку потреб у соціальних послугах:

«Також ми провели комплексне соціологічне дослідження щодо доступності та якості надання соціальних і адміністративних послуг у цільових громадах. У рамках цього дослідження були враховані думки як отримувачів, так і надавачів таких послуг. Завдяки цьому отримали опис соціальної реальності в громаді, з’ясували її сильні та слабкі сторони в цій діяльності.

Оцінка потреб у послугах у громадах, яку ми провели, склала базу для розроблення середньострокових планів розвитку системи соціального захисту населення, а також заходів для забезпечення доступності та якості соціальних послуг у громаді».

Про підтримку цільових громад 2024 року:

«Ми й далі підтримуватимемо громади в цьому напрямі. У межах проєкту запланована адвокаційна діяльність щодо реалізації розроблених планів розвитку системи соціального захисту».

Ми підтримуємо громади в складанні соціальних паспортів у межах проєкту «Підтримка спроможності системи соціального захисту населення щодо реєстрації внутрішньо переміщених осіб» за фінансування Агентства ООН у справах біженців в Україні.