«Люди соцзахисту» — щорічний спецпроєкт, у якому ми розповідаємо про роботу інституцій соціального захисту населення в різних регіонах України. Сьогодні ми познайомимо вас із Наталією Даниленко — директоркою Територіального центру соціального обслуговування (надання соціальних послуг) Покровської міської ради Дніпропетровської області.
У Покровській громаді мешкає майже 9000 переселенців. Територіальний центр активно з ними працює, допомагає забезпечити їхні нагальні потреби та інтегруватися в життя міста.
Цього літа за підтримки Агентства ООН у справах біженців в Україні (УВКБ ООН) ми передали туди набори канцелярії, три пристрої безперебійного живлення для стабільної роботи під час відключень електроенергії та шість велосипедів. Завдяки велотранспорту соціальні працівниці й працівники можуть швидко доїхати до своїх підопічних, привезти їм гуманітарну допомогу чи ліки та надати інші соціальні послуги вдома.
Наталія Даниленко розповіла про те, як територіальний центр підтримує вимушених переселенок і переселенців та про інновації, що дають змогу покращувати якість соціальних послуг. А також пояснила, чому робота в соціальному секторі — це не тільки професія, а й покликання.
Про територіальний центр
Наталіє, розкажіть про ваше місто. Скільки переселенців воно прийняло?
Покров — це місто, де минуле й сучасність сплелися в славній історії, яку плекають козацькі нащадки. Сучасний Покров залишається містом спортивних досягнень і олімпійського резерву, творчих здобутків, виробничої слави та патріотичних традицій.
Від початку повномасштабного вторгнення Російської Федерації в Україну в Покрові зареєструвалися понад 13 000 переселенців. 323 людини переїхали сюди з зони бойових дій ще в 2014-му. Зараз у міській громаді проживає 8991 ВПО.
Які ключові завдання Територіального центру соціального обслуговування Покровської громади?
Територіальний центр — це установа, що опікується тими, хто потребує соціальної допомоги: людьми похилого віку, людьми з інвалідністю, бездомними людьми, тими, хто опинився в складній життєвій ситуації, тощо. Соціальні послуги ми надаємо в трьох відділеннях: соціальної допомоги вдома, денного перебування, обліку й соціального супроводу бездомних осіб.
Наше завдання — працювати на перспективу, щоби забезпечувати потреби вразливих категорій населення й підвищувати якість надання соціальних послуг, попри виклики, пов’язані з воєнним станом. Для прогресивних змін в організації соціального обслуговування ми постійно впроваджуємо інноваційні підходи. Кредо нашого колективу — «Треба любити те, що робиш, і йти вперед крок за кроком».
Як давно ви очолюєте територіальний центр? Які зміни вдалося впровадити за цей час?
Я працюю в територіальному центрі з 2015 року й відтоді постійно прагну його вдосконалити: впровадити нові форми соціальної роботи, зміцнити матеріально-технічну базу, створити комфортні умови для отримувачів соціальних послуг і працівників. Вдалося багато.
Ось наші інновації:
- служба кризового (екстреного) обслуговування;
- мультидисциплінарна команда;
- пункт співпраці з соціальними партнерами;
- Університет третього віку;
- транспортні послуги;
- пункт прокату засобів реабілітації та банк вживаного одягу;
- проєкт «Активне довголіття»;
- осередок безпечного простору та психосоціальної підтримки «Разом ми зможемо»;
- інформаційне бюро з надання соціальних послуг інформування та консультування;
- пункт видачі благодійної / гуманітарної допомоги ВПО і найбільш вразливим категоріям населення Покровської громади.
Усі нові послуги показали себе як ефективні та результативні.
Яке у вас зараз навантаження як у працівниці соціальної сфери?
Кількість отримувачів соціальних послуг щороку зростає. З початком воєнного стану навантаження на соціальних працівників теж збільшилося — і фізичне, і психологічне.
Про підтримку ВПО
Які основні потреби ВПО в Покровській громаді?
Аналіз потреб переселенців показав, що актуальними для них лишаються питання працевлаштування, забезпечення житлом, твердим паливом тощо. Працівники територіального центру інтенсивно працюють із переселенцями, прагнучи надати їм соціальний супровід і необхідні соціальні послуги.
Що стало для найбільшим успіхом і викликом у роботі територіального центру від початку повномасштабного вторгнення?
З початку 2024 року 20 переселенців отримали в територіальному центрі 3631 соціальну послугу відповідно до державних стандартів.
Після введення воєнного стану ми організували пункт видачі благодійної / гуманітарної допомоги ВПО. Протягом січня — липня 2024 року 575 людей отримали харчові продукти та питну воду, гігієнічні та мийні засоби, предмети побуту.
У територіальному центрі переселенки й переселенці можуть отримати психологічну підтримку та безоплатну правову допомогу. Власними силами ми облаштували осередок безпечного простору та психосоціальної підтримки «Разом ми зможемо», про який я вже згадувала. Заняття з комп’ютерної грамотності, фізкультурно-оздоровчі заняття й арттерапія покращують психоемоційний стан отримувачів соціальних послуг і наших працівників. Ми розробили цикл заходів «Скарбничка ментального здоров’я»: проводимо ізотерапію, вправи для релаксації та зняття психологічної напруги, профілактику агресії тощо.
Ми постійно залучаємо переселенців до участі в громадському житті установи та міста й у святкових заходах. Значну увагу приділяємо їхньому працевлаштуванню. В самому лише територіальному центрі працює шість спеціалістів-переселенців. Вони входять і до складу міської Ради ВПО.
Отже, територіальний центр спонукає переселенок і переселенців адаптуватися до активного життя в громаді. Завдяки ретельному вивченню їхніх потреб і тісній співпраці працівників установи з іншими службами та організаціями міста проблемних питань не виникає. І це, мабуть, одне із найбільших наших досягнень від початку повномасштабного вторгнення.
Про потреби територіального центру
Чого територіальний центр потребує зараз найбільше?
Ми маємо постійно зміцнювати матеріально-технічну базу установи: оновлювати спецодяг для соціальних робітників, купувати канцелярські товари, комп’ютерну техніку, меблі тощо. Це дасть змогу створювати комфортні умови для людей, які до нас звертаються, а також покращувати якість надання послуг.
Проте в міському бюджеті не завжди вистачає коштів на придбання всього необхідного. Тому соціальні працівники з великою вдячністю та захопленням прийняли подаровані велосипеди, джерела безперебійного живлення й канцелярські товари. Зараз ми дуже чекаємо на отримання комп’ютерної техніки, що дасть змогу запровадити електронний кейс-менеджмент у єдиній інформаційній системі соціальної сфери. (Восени наш фонд разом з УВКБ ООН планує передати територіальному центру техніку для облаштування трьох робочих місць: ноутбуки, багатофункціональні пристрої для для друку та сканування, роутери. — Прим. ред.)
Що ще, крім нової техніки, могло б покращити роботу установи?
Покровській громаді бракує спеціально обладнаного автомобіля для перевезення людей з інвалідністю, які мають порушення опорно-рухового апарату. З таким транспортом ми зможемо надавати якісні соціальні послуги людям похилого віку, людям з інвалідністю та іншим маломобільним групам населення, членам сімей загиблих (померлих) ветеранів (війни), захисницям і захисникам України та переселенцям.
Про соціальну роботу
Які головні якості фахівчинь і фахівців, котрі працюють у сфері соціального захисту?
Соціальна робота — унікальний вид професійної діяльності. Ми одні з небагатьох створюємо соціальні умови для поліпшення життя людини й підвищуємо рівень життя різних категорій населення.
Соціальний працівник — кваліфікований консультант і комунікатор, який уміло оперує законами України для вирішення складних ситуацій. Разом із людиною, яка звернулася за підтримкою, він створює програми й механізми виходу з криз. Робота соціального працівника невідривна від суспільства і спрямована на всі його прошарки.
Усі ми можемо потрапити в ситуацію, коли потребуватимемо сторонньої допомоги. Найчастіше допомога потрібна пенсіонерам, бездомним людям, людям з інвалідністю тощо. Саме соціальний працівник дарує людям надію, обстоює права тих, від кого відвернувся світ, повертає в суспільство тих, хто не зміг у ньому втриматися.
Професія соціального працівника складна, виснажлива та напружена. Вона потребує милосердя, добра та турботи про ближнього — не тільки через службові обов’язки, а й за велінням совісті. Соціальним працівникам треба бути співчутливими, товариськими, розумними, допитливими, постійно самовдосконалюватися і не боятися труднощів, володіти собою та мати ґрунтовні знання. Ми маємо бути хорошими людьми, щоби вирішувати долі інших і допомагати їм.
Саме тому соціальна робота — це не тільки професія, а й покликання. Найвища нагорода для соціального працівника — людська шана та вдячність.
Про плани на наступний рік
Поділіться планами територіального центру на 2025 рік. Які напрями ви хотіли б розвивати?
2025 року ми плануємо:
- відкрити стаціонарне відділення для отримувачів соціальних послуг, які потребують цілодобового стороннього догляду;
- придбати спеціально обладнаний автомобіль для перевезення людей з інвалідністю, які мають порушення опорно-рухового апарату, та інших маломобільних груп населення;
- далі створювати умови для швидкої адаптації переселенців у громаді;
- створити кабінет комп’ютерної грамотності для отримувачів соціальних послуг;
- продовжити втілювати проєкт «Активне довголіття»;
- забезпечити соціальних робітників спецодягом і взуттям.
Не спиняючись на досягнутому, ми прагнемо й далі вдосконалювати процес обслуговування і підвищувати якість надання соціальних послуг. Серед іншого ми спираємося на результативну фандрейзингову діяльність, співпрацю з благодійними організаціями та фондами.
Цей матеріал підготував Благодійний фонд «Стабілізейшен Суппорт Сервісез» за фінансування Агентства ООН у справах біженців в Україні (УВКБ ООН). Зміст цієї публікації є виключно відповідальністю БО «БФ “ССС”» та не може використовуватися, щоб відобразити думку Агентства.
