Як трансформується соціальна сфера в умовах війни? Як розвивати соціальні послуги для найуразливіших категорій суспільства? Чому важлива міжсекторна комунікація та співпраця? Ці питання докладно обговорили на форумі «Соціальна сфера в умовах війни: регіональний досвід, виклики, перспективи».
До події долучилися представниці й представники державних органів, місцевого самоврядування, громадських організацій та міжнародних партнерів, які працюють над посиленням соціальної стійкості громад. У фокусі обговорень були успішні практики організації надання соціальних послуг в умовах війни у громадах Львівської області:
- адаптація системи соціального захисту до нових викликів;
- ефективні моделі підтримки ВПО, людей з інвалідністю та людей старшого віку;
- принцип «гроші ходять за людиною» в контексті міжвідомчої взаємодії, фінансування та управління послугами.
Надія Ваховська, фахівчиня з питань захисту на рівні громад із головного офісу УВКБ ООН, зазначила: «У своїй діяльності в галузі соціального захисту людей, УВКБ ООН приділяє особливу увагу найуразливішим категоріям населення — внутрішньо переміщеним людям похилого віку та людям з інвалідністю. Ми прагнемо зробити свій внесок у розвиток саме тих послуг, які покликані підтримати ці категорії. На національному рівні тісно співпрацює з Міністерством соціальної політики України — разом ми шукаємо рішення для вдосконалення системи соціальних послуг, підтримуючи реалізацію експериментальних проектів Міністерства в частині підготовки приміщень для надання послуги підтриманого проживання, напрацювання методології по соціальній адаптації в державних санаторіях в Трускавці та Миргороді, та розробці моделі підтримки внутрішньо-переміщених людей протягом всього шляху переміщення. Також ми підтримуємо роботу соціальних фасилітаторів, які надають базову соціальну підтримку людям похилого віку та людям з інвалідністю, стаючи додатковим ресурсом для установ соціального захисту».
Олена Фартушна, керівниця експертної групи з питань захисту прав окремих соціальних груп та людей похилого віку Директорату розвитку соціальних послуг Міністерства соціальної політики України також акцентувала увагу на захисті ВПО, які найбільш потребують допомоги, — людей старшого віку, людей з інвалідністю й тих, хто має тимчасові хвороби. Експертка пояснила алгоритм роботи транзитних пунктів, де соціальний працівник має визначити потреби людей, які туди потрапили, а лікар — оглянути й надати рекомендації щодо необхідної підтримки.
Валерія Вершиніна, виконавча директорка Благодійного фонду «Стабілізейшен Суппорт Сервісез», наголосила: «Всебічна імплементація послуг соціальної адаптації й створення умов для якомога швидшого відновлення економічної самостійності людей, котрі зараз змушені переміщуватися, — критично важливі завдання. Але не можна забувати й про тих, хто не може відновити економічну спроможність і потребуватиме соціального захисту та підтримки протягом усього життя. На жаль, наслідки цієї війни даватимуться взнаки десятиріччями. Наше завдання — розробити такі механізми й створити такі умови, в яких люди зможуть подолати ці наслідки й налагодити своє життя».
Леся Дум’як, директорка Центру надання соціальних послуг Стрийської міської ради, поділилася досвідом розвитку мережі центрів підтриманого проживання у своїй громаді: «На початку повномасштабної війни у нас було 13 000 ВПО. Багато виїхало, але люди з інвалідністю й люди старшого віку залишились. І їм потрібна дієва допомога. Передусім ми вивчили потреби громади: створили для неї гендерний і соціальний паспорти, що допомогли вибрати напрями, які потрібно розвивати. Перший — робота з сімʼями, де є діти з інвалідністю. Для них відкрили денний догляд. Другий — робота з людьми старшого віку і людьми з інвалідністю, які потребують послуги підтриманого проживання. Завдяки донорській підтримці ми створили необхідні для цього простори — зокрема будиночок на девʼятьох людей. Нам хотілося створити житло, подібне до домашнього, де є кухня, їдальня, спальні, де кожна людина має не тільки ліжко-місце з тумбочкою, а й свої шафи, холодильники маленькі — усе, що потрібно для більш-менш комфортного життя».
Під час форуму лунало чимало пропозицій вдосконалення системи соціального захисту. Серед них — ідея вчити тих, хто прагне надавати соціальні послуги.
«Я думаю, що було би чудесно розглянути варіант навчання для представників громадськості, які хочуть працювати в соціальній сфері за державними вимогами. Створення школи, де можна було б навчити, як бути якісним надавачем соціальних послуг, як створювати організацію, яка має подаватись звітність, що таке якісні соціальні послуги. У нас є можливості й ресурси стати частинкою такої команди. Я думаю, що це підсилить громадянське суспільство й наблизить послуги до споживачів», — міркує Валентина Бартошик, директорка департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради.
Це сьомий форум для представниць і представників соціальної сфери, який ми провели цього року. Ми підсилюємо систему соцзахисту населення завдяки проєкту «Підтримка спроможності державних установ та місцевих громад у зміцненні системи соціального захисту в Україні», що втілюється за підтримки Агентства ООН у справах біженців в Україні (УВКБ ООН). Попереду — заключна подія цієї серії заходів, що відбудеться у грудні.
